25% держбюджету – на освіту: приклад Львова

Держава, яка економить на освіті, навряд чи має шанси на прогрес або позитивні перспективи. Це те саме, що будувати будинок, але пошкодувати грошей на надійний фундамент. Освіта ж і є саме тим фундаментом, на якому тримається країна, на основі якого вона зростає та розвивається.

Питання української освіти сьогодні постає одним з найгостріших. І тут важливо говорити не тільки про її класичну складову, що має на меті зробити нас інтелектуально підкованими, витривалими та морально стійкими. А й про сучасну, технологічну складову. Натомість ми все ще маємо пережитки радянського союзу: застарілу навчальну базу, недостатню кількість нового обладнання, низький рівень зарплатні у вчителя, недофінансування на розвиток навчальних закладів тощо. Хто має займатися вирішенням цих питань? Хіба нам непотрібні освічені громадяни, які будуватимуть країну? Хіба це не має бути пріоритетом влади? Зважаючи на вкладені в освіту кошти з державного бюджету, – для української «верхівки» це не найважливіше.

Кандидат у президенти Андрій Садовий у своїй передвиборчій програмі пропонує 25% держбюджету передбачати саме на освіту, науку та запровадити конкуренцію серед вищих навчальних закладів. І це є цілком реальною практикою. Навіть наслідуючи приклад Львова, де на освіту у 2018 році виділили 33% міського бюджету, у той час, як у державі – лише 12%.  

«Освіта й гуманітарна сфера загалом є пріоритетом для міста. І йдеться не лише про фінансове забезпечення працівників. Хоча саме у 2018 році додатково на зарплати виділили 150 млн грн. Є діти, яким потрібні якісні та комфортні умови для навчання. Є і будівлі, які потребують догляду, ремонту. Тому тут важливим є інвестування в якісну послугу. Це закупівля сучасного обладнання (3D-принтери, мультитачпанелі, демонстраційні обладнання для кабінетів фізики і хімії). На сьогодні ми вже закупили 228 мультитачпанелей. Зрозуміло, що це – недешева річ, але вона є необхідною саме сьогодні. Практично у кожній школі до кінця 2018 року вже було по дві таких панелі. 66 шкіл мають лабораторні демонстраційні обладнання для кабінетів фізики. А 64 користуються 3D-принтерами. Купуючи таке обладнання, звісно, потрібно і дбати про навчання вчителів. Відтак, активно працює навчально методичний центр освіти міста Львова спільно з ІТ-компаніями, навчають педагогів працювати з новою технікою, застосовувати її під час уроків», – розповідає Галина Слічна, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міськради.

Світ розвивається з шаленою швидкістю. А досвід інших країн показує, що не можна пасти задніх ще й у питаннях освіти. Педагогам варто час від часу освоювати все нові форми та методи викладання. А учням, студентам у свою чергу якомога більше застосовувати свої знання на практиці.  

«Ніхто не знає, яким буде світ через 5, 10 чи 20 років, тож ми повинні навчити дітей бути готовими до змін, розвивати в них дух «креативного воїна». Ми у Львові дуже багато робимо для того, щоб здатність креативити була присутня у всьому: закуповуємо мультиборди, щоб вчителі фізики, хімії та математики могли краще показувати предмети дітям, інвестуємо багато грошей у спортзали й спортмайданчики, ремонтуємо приміщення шкіл, щоб дитина почувала себе в школі гідно, – наголошує зазначає Андрій Садовий.

Окрім цього, у Львові протягом останніх чотирьох років діє програма «Успішний педагог». У грудні 2018 року, наприклад, Львівська міська рада відзначила преміями у розмірі 25 тис. грн 50 вчителів шкіл та ліцеїв, 28 вихователів ДНЗ та 7 педагогів з позашкільних закладів освіти. А також місто регулярно фінансує наукові конференції, виплачує премії не лише науковцям, а й випускникам, які написали ЗНО на максимум, чи учням за успіхи в навчанні. Як наслідок, має чималі успіхи в Україні за рівнем знань випускників.

Так само і держава, якщо прагне виходити на світову арену, бути конкурентоспроможною у різних галузях, повинна дбати про освіту. Вона має стати для людей основним інвестором, менеджером і фінансистом. Бо саме освічені громадяни є рушієм розвитку і змін в країні.

Comments are closed.