Ігор Стояновський про якісні зміни в українській медицині

Про медичну реформу в Україні говорять багато, але наразі не всім вистачає рішучості її реалізувати. Попри проблеми, з якими доводиться зіштовхуватись щодня, команда депутатів від «Об’єднання «Самопоміч» на чолі з міським головою А. Садовим докладають максимум зусиль, аби досягнути європейського рівня у сфері медичного обслуговування. За останні роки провели чимало ремонтів у важливих медичних установах міста. Відтак, наші лікарні стали базовими для західного регіону країни.

Про нюанси впровадження медичної реформи розповідає хірург і викладач, депутат Львівської міськради від «Об’єднання «Самопоміч», член постійної комісії із питань гуманітарної політики Ігор Стояновський.

Пане Ігоре, сьогодні Ви – відомий лікар, поважна особа, депутат, маєте авторитетну думку. Скажіть, наскільки питання реформування медицини у Львові – гостра тема для обговорення?

У нашій фракції є кілька медиків і це спрощує прийняття багатьох важливих рішень, оскільки вони добре розуміють потреби і проблеми зсередини. Разом ми робимо все, що від нас залежить, аби реформування було ефективним і давало якісні результати. Реорганізації лікарень і поліклінік – тривають. Роботи в нас справді дуже багато.

Спосіб фінансування медицини, який є зараз, раціональний? Які профілі, можливо, варто скоротити чи оптимізувати?

Новий спосіб фінансування медицини, який в народі називають «гроші йдуть за пацієнтом», найкраще покаже – які потрібні, а які – набагато менше. Наприклад, у Львові є багато хірургічних відділень, лише у лікарні швидкої допомоги їх є три і усі завантажені. Але є стаціонари, де хірургічні ліжка простоюють, або лікують пацієнтів, яких можна лікувати амбулаторно. В найближчому майбутньому система зміниться: сімейний лікар надаватиме скерування, і котра лікарня полікує більше пацієнтів, та й отримає більше фінансування. Щоправда, лише зараз у межах держави вираховується реальна вартість медичних послуг. До сьогодні ми ще не знаємо, скільки дійсно коштує та чи інша послуга! Це тому, що ми досі живемо у ілюзії, що медицина є безкоштовною. Проте медицина ніколи не була безкоштовною. Вона оплачувалася з коштів платників податків. Інше питання – чи цих коштів достатньо? Чи раціонально використовуються ті обмежені ресурси, які зараз маємо? У багатьох стаціонарах відбувається процес скорочення «ліжок». На прикладі нашої (8-ма міська клінічна лікарня) можу сказати, що раніше було 420, тепер – 365 стаціонарних ліжок. Але жоден працівник не втратив роботу внаслідок скорочення ліжок. Навпаки! У тих приміщеннях, де раніше було незручно і некомфортно, зробили просторіші палати. Деякі приміщення, що звільнилися, переробили, наприклад, у кабінет реабілітації. Ми вчимося раціонально і ефективно використовувати час і можливості.

Як забезпечити належні умови лікування пацієнтів із соціально незахищених верств? Як зробити, щоб лікарні були зацікавлені лікувати таких пацієнтів?

Очевидно, буде визначений гарантований перелік послуг, який покриватиме Національна служба здоров’я, і для пацієнта він не коштуватиме нічого. Це буде гарантувати держава, яка скерує наші з Вами податки на покриття цього гарантованого пакету. І заклад охорони здоров’я буде зацікавлений надавати медичні послуги, за які їм заплатить Національна служба здоров’я. Передбачаю, що навіть приватні медзаклади конкуруватимуть за можливість отримати фінансування і надаватимуть «гарантований перелік послуг» цим пацієнтам.

Чи можете оцінити реальний стан впровадження медичної реформи у 2018 році?

Я би не поспішав вже називати ці зміни повноцінною реформою. Це, радше, перші обов’язкові кроки і передумови для успішного втілення масштабної реформи охорони здоров’я. Працюю в медицині друге десятиліття, і за цей час ми від кожного міністра чули про необхідність реформувати медичну галузь. Аж зараз чи не вперше наблизилися до реальних дій. Почалися зміни способу фінансування медицини. Реформа полягає у зміні економіки медицини. А вона є невід’ємною складовою усієї економіки держави. Від того, як ми будуватимемо економіку нашої країни загалом, залежить і розбудова сучасної медичної системи. Нам потрібно обрати ту, яка відповідає нашій моделі економіки й мудро впровадити. Проте є спільна ознака, яка притаманна для усіх успішних систем охорони здоров’я – 70% усього фінансування зосереджується на первинній ланці, на ранньому виявленні хвороби та профілактиці. Цим займається сімейний лікар, який знає досконало усіх своїх мешканців, знає сімейну історію декількох поколінь. Наступні кроки є похідними і залежними від першого. За останні роки у Львові нам вдалося створити передумови для успішного безболісного впровадження реформи первинної ланки. Відкрито декілька амбулаторій сімейної медицини. Наприклад, на Грінченка, 4, Личаківській, 119, Лінкольна, 53, Угорській, а також у смт Рудно. Невеличкі, але комфортні приміщення, з устаткуванням для обстеження, наближають сімейного лікаря до пацієнтів. Сьогодні 62% мешканців Львова уже підписали декларації з сімейним лікарем. Уявіть, аж досі ми не знали реальної цифри мешканців, які отримували медичну допомогу! Тепер, коли є укладені декларації, кошти починають скеровувати туди, де дійсно надають реальну допомогу. Поступово впроваджуючи зміни, крок за кроком, нам вдасться підняти українську медицину на якісно новий рівень.

Нагадаємо, розвиток медицини є одним з пріоритетів стратегії розвитку міста Андрія Садового та «Об’єднання «Самопоміч» – Львів 2020.

Марта Більська

Comments are closed.