Місто, яке дихає культурою: Юлія Хомчин про стратегію розвитку культури 2025

  1. Децентралізація культури: розбудована сучасна культурна інфраструктура у всіх районах міста, створені активні культурні громадські простори.
  2. Відповідальне ставлення до культурної спадщини.
  3. Інноваційна міждисциплінарна культурна освіта, інтегрована на всіх освітніх рівнях, орієнтована на усі групи населення.
  4. Культура як простір діалогу.
  5. Ефективне фінансування та управління у сфері культури.

І це лише невеличка частина стратегії розвитку культури 2025, яка втілюється у життя з минулого року. Про розвиток культурного середовища Львова, проекти та плани на майбутнє у інтерв’ю з депутаткою Львівської міської ради від фракції «Об’єднання «Самопоміч» Юлією Хомчин.

Сьогодні модно бути культурним, освіченим, і ми до цього прагнемо. Але наскільки ми дотягуємо до цієї планки «культурного середовища»?

Якщо говорити про Львів, то ми – місто, яке успадкувало культуру. Ми живемо у місті, яке дихає історією, дихає культуро. І з 8 червня 2017 року Львів має довгостроковий концептуальний план розвитку культури і власну візію.

Яку планку собі поставили у цій стратегії?

Планка стратегії – перетворити місто Львів на дієве культурне середовище. Так, у Львові є багато культурних інституцій: інституції міського підпорядкування, загальнодержавного, громадські організації. Це середовище сильне та діяльне, але в якийсь момент його голосу стало не чути. Воно існує, але не задає тон, не вирішує, не впливає. Було б добре, аби у Львові, місті, для якого культура є пріоритетом розвитку, ми, спільно докладаючи зусиль, рухались у напрямку культурного розвитку, і чули людей культури. Саме ця ідея спонукала напрацювати план того, яким стане Львів у культурному вимірі в певній часовій перспективі. У нашому випадку йдеться про 2025 рік.

На початку нашої розмови ми згадували про те , що зараз модно бути культурним. Водночас у рейтингу музики, яку слухають львів’яни, радіо «Шансон», здається, чи не на другому місці. Де тут оцей баланс, де правда?

Насправді, у кожного своє розуміння, що таке бути культурним. Усе залежить від підходу, чи це культура побутова, чи це культура споживання культурного продукту, чи це твій особистий запит на культуру. Так, дослідження показують, що мешканці Львова мають значно більший запит на розважальні центри, аніж на театральні прем’єри. Тому наше завдання, наша місія в тому, аби ці запити потрохи змінювати, щоб цей баланс, про який ви говорите не виглядав таким критичним.

Добре, для того щоб змінити запит, аби людей зацікавити не обмежувати свій відпочинок лише відвідинами розважальних центрів, які реальні інструменти впливу маєте сьогодні?

Знову звернусь до стратегії розвитку культури, яка окрім своїх візійних бачень, окрім місій, має свої пріоритети. Головними завданнями стратегії розвитку культури Львова 2025 є: учасництво, комунікація, культурна освіта та реформування культурних практик. Коли ми говоримо про учасництво, йдеться про те, що виконання стратегії мало б торкатися кожного мешканця Львова, аби він відчував себе учасником цієї культурної спільноти і, будучи споживачем культури, ніс відповідальність за те, що відбувається у місті. Коли йдеться про проблему комунікації, ми маємо на увазі велику кількість гравців на ринку культури, які не знають про діяльність інших учасників. Якщо ми будемо виконувати формат учасництва, якщо налагодимо комунікацію між учасниками культурного процесу і будемо жити за принципом освіти упродовж життя, ми разом створимо місто, де культура впливає, де культура вирішує.

Сьогодні Львів є більш культурно-розважальним центром. Львів’яни стоять осторонь культурного процесу, бо у нас вже прийнято, що Львів – це туристичне місто. Тому поговоримо ще конкретно про інструменти, які допоможуть залучати мешканців міста до культурного процесу.

В площині комунікації поставлено завдання – це створення єдиної платформи, єдиної площини комунікації. Зараз створюється повністю база даних всіх інституцій і виробляються інструменти комунікації між ним. Для виконання стратегії розвитку культури міста створений Інститут стратегії культури – це комунальна установа, яка є в підпорядкуванні департаменту розвитку і займається моніторингом виконання стратегії.

Наскільки це нові люди, нове бачення? Розкажіть про Інститут стратегії культури та його команду.

Станом на зараз установа має команду із шести людей – виконуючий обов’язки керівника і п’ять відповідальних за напрямки роботи. Це молода команда з людей, які працювали над самою стратегією розвитку культури, це професійні менеджери, викладачі Католицького університету, люди з досвідом роботи в медіа, люди з певним іміджем і статусом у місті.

Дуже важливо ще поговорити про бюджет, яким можете оперувати. Чи в бюджет на наступний рік закладено достатньо коштів для покрокового втілення стратегії?

Так, бюджет – це важливо, адже виконати будь-які плани без фінансового ресурсу абсолютно неможливо. На цей рік було закладено 1 млн грн – це кошти на реалізацію програми розвитку Інституту. На наступний рік ми плануємо залучити 4 млн грн на діяльність Інституту.

Що ж, ще одна ідея, яка б однозначно додала нашому місту – Центр науки, ця ідея виникла як наслідування польського Центру науки. На якому етапі зараз цей проект?

Це була моя ідея, і я ініціювала її, з огляду і на свій сентимент до цієї галузі, і на те, що я мама малого дослідника, який цікавиться всім, пізнаючи світ. Ми вперше побували в такому центрі у Варшаві, і я собі поставила за ціль та за можливість для міста, як міста великої кількості дітей та освітніх закладів, мати такий центр науки. Ми ініціювали створення такої інституції, створили робочу групу. Та в процесі реалізації проекту IT-кварталу вулицях Стрийській-Чмоли, нам запропонували співпрацювати з ними, аби Центр науки став частиною цього величезного IT-простору.

Що це має бути? Що побачить молодий дослідник?

Це такий простір для пізнання дітьми і дорослими науки, де можна відчути себе науковцем, експериментувати, отримувати відповіді на запитання. Такі центри науки є по всьому світу, вони суттєво впливають на формування бренду цілого міста, в якому функціонують. Адже це завжди місце із величезною кількістю відвідувачів, у Варшавський Центр завжди є черга.

Що ж, сподіваюся, що скоро такі черги в Центр науки будуть і у Львові.

Нагадаємо, розвиток культури є одним з пріоритетів стратегії розвитку міста Андрія Садового та «Об’єднання «Самопоміч» – Львів 2020.

 

Comments are closed.