Насилля в сім’ї: що потрібно знати про масштабну проблему

Минулоріч 600 жінок в Україні загинуло внаслідок домашнього насильства. 110 тисяч потерпілих наважилися подати заяву в поліцію. 128 тисяч сімей розлучилися через це. І ще мільйони дітей з року в рік стають свідками жахливих подій. Вражаючі, але факти.

В Україні не прийнято про таке говорити. Більшість приховує, мовляв, навіщо виносити сміття з хати, або вважає подібні стосунки за «норму»… Тому частіше обирає потерпати від морального та фізичного тиску, і винуватці залишаються непокараними. Однак, побутове насилля – широкомасштабна проблема, що має дуже серйозні наслідки. Фізичні, психічні і соціальні. Так, жертв починають переслідувати настирливі спогади, напади страхів, депресії, вони відчувають себе невпевнено або ж навпаки бажають помститися. Кривдники часто залишаються самотніми, також впадають у депресію, стають психічно нездоровими. Особливо небезпечно, коли це відображається на дітях. Так вони вважають насильство за засіб розв’язання конфліктів, а негативну форму поведінки – впливовою.

Від 11 січня цього року в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім’ї злочином. Ба більше, уже рік діє закон про протидію та запобігання домашньому насильству, який визначає аж 16 категорій людей, щодо яких можуть чинити таке насильство. Він поширюється не лише на чоловіка, дружину та дітей. Відтепер це й бабусі, дідусі, колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, брати, сестри, наречені.

Що пропонують юристи?

Якщо особа стала жертвою домашнього насильства, вона має право на захист своїх прав з боку держави шляхом притягнення кривдника до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Порядок захисту своїх прав та інтересів:

  1. Звернення до правоохоронних чи інших органів, які здійснюють протидію домашньому насильству, з письмовою заявою (коротко та чітко описати обставини справи та висловити конкретну вимогу стосовно заяви).

Інші органи – це:

  • центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;
  • громадські організації, які надають допомогу постраждалим від насильства;
  • психолог, соціальний педагог, класний керівник тощо;
  • телефон «Гарячої лінії»;

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

  • 116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),
  • 0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

  1. Зібрати документи для притягнення до відповідальності (покази свідків, висновок експерта про тілесні ушкодження тощо).
  2. За необхідності звернутись до поліції для застосування термінового заборонного припису терміном до 10 діб, який  може містити такі заходи:
    • зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
    • заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
    • заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Або до суду для застосування обмежувального припису терміном від 1 до 3 місяців за потреби може бути продовжений до 12 місяців. У результаті застосування на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

  • заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
  • обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
  • заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
  • заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
  • направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

 

«Піклування про громадян, які опинилися у скрутному становищі, стали жертвами насилля або ж про самих кривдників, які бажають виправитися, має бути важливим для влади. І розглядати подібні питання треба на державному рівні», – наголошує Андрій Садовий, мер Львова.

Як захищають потребуючих у Львові?

Місто – це насамперед люди, які в ньому мешкають. Тому захист кожної категорії громадян, чи то менших, чи то дорослих міська влада вважає пріоритетом. Відтак, у Львові вже кілька років діє соціальне підприємство «Горіховий дім», яке допомагає жінкам за кризових ситуацій, надаючи їм роботу та можливості соціалізуватися. Купуючи продукцію «Горіхового дому», можна підтримати соціально незахищених львів’ян. Оскільки прибуток, отриманий від продажу, скеровують на фінансування потреб жіночого Центру та іншу діяльність благодійної організації «Фонд горіховий дім». Окрім цього, жінки там отримують психологічну та інформаційну підтримку.

Також у місті функціонує гуртожиток, що на вул. Угорській. Там з жінками, дітками-сиротами, внутрішньо переміщеними особами працюють соціальні працівники, психологи й спеціалісти, які допомагають їм повноцінно соціалізуватися, знайти роботу тощо.

«Основне наше завдання – вивчити практики у цій галузі європейських країн й інтегрувати їх до нас. Ми створили не просто «гуртожиток», а майданчик для захисту, комунікації, потрібних практичних знань, юридичної та медійної грамотності, психологічної підтримки. Урешті, тут можна пережити важкий період тим, хто втратив уже все», – Оксана Рубай, депутат Львівської міської ради від «Об’єднання «Самопоміч».   

Питання насильства широко відоме не лише в Україні – безліч людей потерпає від нього по всьому світу. Залишатися наодинці з проблемою не можна в жодному разі. Львів показує добрий приклад підтримки незахищених громадян, які стикнулися з неблагополучними життєвими обставинами. Вихід завжди існує, тільки не треба замовчувати цю проблему. 

 

 

Comments are closed.