Процедура та правові наслідки позбавлення батьківських прав

prava

Позбавлення батьківських прав справа не з легких, оскільки вона вимагає затрати великої кількості нервів, часу та сил. Але, не зважаючи на це, батьки все частіше звертаються до «Юридичної служби» за консультацією щодо порядку здійснення такої процедури.

Перш ніж говорити про саму процедуру, варто вказати про те, що позбавити батьківських прав може лише суд за позовною заявою одного з батьків, опікуна чи піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина, закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває, прокурора і самою дитиною, яка досягла чотирнадцятирічного віку.

Варто зазначити, що у Сімейному кодексі України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Обов’язковим учасником судового процесу у справах про позбавлення батьківських прав є орган опіки та піклування. Вказаний орган досліджує умови, в яких проживають діти зі своїми батьками, і на підставі отриманих відомостей дає висновок щодо можливого подальшого розв’язання спору. Проте, такий висновок може не братися до уваги судом, якщо він буде необґрунтованим або буде суперечити інтересам дитини.

Для звернення до суду, особа має скласти позовну заяву та сформувати відповідний пакет документів. Позовними вимогами в цьому випадку є вимоги про позбавлення батьківських прав. Пакет документів для кожної справи індивідуальний. Якщо узагальнювати судову практику, то варто зазначити, що серед основних документів, які особи додають до позовної заяви, є такі:

  • копія паспорта та ідентифікаційного коду заявника;
  • свідоцтво про народження дитини;
  • свідоцтво про розірвання шлюбу / рішення суду про розірвання шлюбу;
  • довідка про склад сім’ї;
  • акти щодо умов проживання дитини та батьків;
  • довідка про те, що особа (яку позбавляють батьківських прав) притягувалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
  • документи, що підтверджують злісне ухилення особи від сплати аліментів та ін.

Необхідно пам’ятати, що вказаний перелік документів не є вичерпним і, залежно від обставин кожної конкретної справи, можуть знадобитися й інші докази, або ж суд може витребувати їх за власною ініціативою.

Після прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав дитина, як правило, передається на опіку до іншого з батьків, який не втратив батьківських прав. Якщо така передача неможлива, то право на опіку над дитиною мають бабуся і дідусь, повнолітні брати чи сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим, які виявили таке бажання, і звернулися у орган опіки та піклування відповідного району з заявою. Якщо таких немає, то дитину передають на виховання до органу опіки та піклування.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Особа, яка втратила батьківські права втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Варто пам’ятати, що дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, може бути усиновлена без їхньої згоди.

Особа, яка втратила батьківські права може просити у суду надати їй можливість бачитися з дитиною, якщо це не буде шкодити для життя, здоров’я і морального виховання дитини, але лише в присутності іншого з батьків чи іншої особи. В такому випадку до справи залучають орган опіки та піклування, який надає висновок щодо доцільності надання права на побачення з дитиною.

У будь-якому випадку, позбавлення батьківських прав – процедура не з приємних. Вона завжди є стресовою для всіх учасників такого процесу, зокрема, для дитини, навколо якої відбуваються всі події. Лише за рішенням суду батьків позбавляють батьківських прав. Для прийняття відповідного рішення необхідно подати заяву із зазначенням підстав для позбавлення батьківських прав, які підтверджені відповідними документами. Варто зауважити, що однією з основних підстав є ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини (ухилення від сплати аліментів, ухилення від піклування про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та ін.). Проте, якщо батьки зрозуміли причину позбавлення їх батьківських прав та змінили своє ставлення до дитини, то вони у судовому порядку мають право просити надати їм право на побачення з дитиною.

Залишається побажати – завжди залишатися хорошими батьками для дітей, аби не позбавити їх щасливого дитинства.

Марія Гмирук

Comments are closed.