Соціальні підприємці, які розвивають Львів

У рубриці «Люди на Дії» ми продовжуємо знайомити з успішними львів’янами. Сьогоднішні розповімо про громадських активістів та ефективних підприємців, які роками працюють для розвитку Львова.

П’ять років Юрій Лопатинський опікується жінками, які потрапили у важкі життєві обставини. П’ять років як у Львові функціонує Центр інтегральної опіки для жінок, який Юрій створив спільно з однодумцями громадської організації «Народна допомога – Львів».

«До нас приходять жінки, які ризикують опинитися на вулиці. Це ті, які потерпали від домашнього насилля, це колишні вихідці із інтернатних закладів, чи ті, які повертаються з ув’язнення або яких позбавили житла в якийсь не дуже чесний спосіб», – розповідає Юрій Лопатинський, виконавчий директор ГО «Народна допомога – Львів», кандидат до ЛМР по 46 округу.

пекарня

Соціальна пекарня «Горіховий дім» покриває витрати на утримання Центру інтегральної опіки для жінок

Ще з дитинства Юрій не був байдужим до чужої біди. Живучи у маленькому містечку на Тернопільщині, хлопчина часто навідувався до інтернату та пансіонату, які були неподалік його дому: «Ми, як діти, завжди були учасниками в ньому і відповідно бачили долі людей, які там живуть. Можливо це якось спонукало до того, щоб рухатись в якусь гуманітарну сферу.»

Пізніше було три роки навчання на філософському факультеті Тернопільської семінарії. А далі шість років студіювання  у Мюнхенському університеті.

«Коли я повернувся назад до Львова, то якось мені не хотілося іти в комерційну сферу працювати. Тоді я потрапив у міську раду в Управління соціального захисту і моїм завданням було координувати відділ соціальних програм. І це були програми, спрямовані на соціально-виключені групи осіб і, відповідно, активація громадських організацій», – розповідає Юрій. 

Тоді вперше Юрій познайомився з громадською організацією «Народна допомога – Львів», яка опікувалася безхатченками в місті. Згодом чоловік перейшов до них працювати і вже за два роки відкрив Центр інтегральної опіки для жінок у кризових ситуаціях, в якому одночасно можуть проживати 12 осіб: «Ми не робимо за жінку нічого, ми просто створюємо для неї можливості, щоб вона сама могла дати собі раду зараз і в майбутньому також. Тобто у закладі працюють соціальні працівники, психологи. Вони допомагають жінці дослідити саму себе, зрозуміти, де були якісь проблеми, заповнити ті проблеми, які зараз існують, і максимально наблизити до такого розуміння самостійного проживання в суспільстві.»

На утримування Центру необхідні були чималі кошти, тож перед Юрієм постав вибір: або іти з простягнутою рукою до меценатів, або заробляти їх самотужки. Пекарня «Горіховий дім», яка теж є творінням Юрія, стала ідеальним виходом з ситуації. Виручені кошти за смачні кондитерські вироби повністю перекривають витратну частину центру для жінок.

Юрій вважає, що Львову бракує програм, скерованих на підтримку соціально-вразливих груп населення і тих людей, які належать до числа бідних: «У Львові є прекрасно акумульований досвід, який принесли з собою громадські організації. І я думаю, що необхідно віднайти ефективну модель, яка зможе якісно використовувати гроші міста і стимулювати найкраще надання соціальних послуг.»

Про необхідність допомагати малозабезпеченим людям говорить і Віктор Проданчук. У співпраці з гуртовнями та ринками міста можна створити мережу соціальних магазинів: «От є продукт, в якого за 2-3 тижні закінчиться термін придатності. Чому б не створити такі магазини, де би можна було їх продавати за нижчими цінами. І малозабезпечені люди могли б ці продукти собі купити.»

Проте наразі чоловік працює в дещо іншому напрямку. Художник за освітою, в переломний період свого життя розпочав займатись реставрацією. І  якщо Юрій Лопатинський займається реставрацією людських душ, пан Віктор реставрує пам’ятки архітектури.

11988532_720606391404015_6032034636259718619_n

Унікальні дерев’яні елементи довелося робити самим, оскільки деревина згнила і мало що збереглося

«Реставруємо у Львові балкони, фасади, дахи. От зараз Собор Лисенка реставруємо. Також багато дверей, брам в центральній частині Львова реставруємо. Вже десь близько сорока пам’яток архітектури в центрі Львова зробила наша фірма», – розповідає Віктор Проданчук, директор підприємства «Оберіг Груп», кандидат до ЛМР по 3 округу.

Реставраційні роботи пан Віктор проводить спільно з Німецьким товариством інтернаціональної співпраці GIZ. Завдяки такій співпраці, каже чоловік, він вийшов на якісно новий рівень роботи: «Вони так нас запалили, що тепер якось сфальшити чи якось не так зробити просто не можеш. І своїх працівників я налаштовую, що це наше і ми маємо робити все з любов’ю.»

Кожен виріб – це витвір мистецтва, яким просто неможливо не захоплюватися, каже пан Віктор. Тому до роботи завжди підходить скурпульозно, аби щоразу повернути виробу його первинний стан.

Сьогодні, ідучи площею Ринок, пан Віктор без зайвої скромності констатує – завдяки спільній праці його команди місто щоразу стає більш комфортним та привабливим. А незабаром і проспект Свободи отримає відреставровані опори, яким вже понад 120 років: «Вони будуть стояти від оперного до Матері Божої. Закрутяться і знов до оперного. Дуже унікально, що з 32-х стовпів тільки на одному залишився герб. І то москаль так відбивав, що є тільки частина. Зараз скульптори його відновлюють і буде стояти вже як був колись герб.»

Найбільшою проблемою реставратора, каже пан Віктор, є бюрократична тяганина. Швидше можна виконати усі роботи, аніж привести документи до ладу. Крім того, місто повинно більше дбати про комфорт людей, які живуть в центральній частині Львова.

Comments are closed.