Та система, яка була, яка ще продовжує існувати, не задовольняє ані пацієнтів, ані лікарів, – Тарас Кльофа

Кльофа Тарас – депутат Львівської міської ради, заступник начальника військово-медичного клінічного центру Західного регіону з медичної частини – начальник медичної частини, полковник медичної служби, кандидат медичних наук та заслужений лікар України. Сьогодні нам вдалося поспілкуватись із ним про питання, яке вже тривалий час турбує українців – медичну реформу.

Які основні завдання Ви ставите зараз перед собою?

Як ви знаєте, я 20 років в практичній медицині, зараз обіймаю посаду заступника начальника госпіталя з медичної частини. Тема медицини мені найближча. Це один з пріоритетів і моєї депутатської роботи. Зокрема, імплементація тих змін, які розпочаті в рамках впровадження медичної реформи. Наступний напрямок – це підтримка учасників АТО та членів їх сімей на державному рівні. І третій – це загальнодержавні речі : недопущення реваншизму в парламенті і країні, це недопущення недопущення зміни вектору руху нашої держави.

Ви говорите про проєвропейський керунок?

Так. І вступ у НАТО.

Ви говорите про підтримку медичної реформи. Що Вас бентежить? Чи Ви думаєте, що без Уляни Супрун вона не продовжуватиметься?

В певній мірі – так. Саме пані Уляна була головним автором і ініціатором, яка вірила в успіх справи. Яка вперше за багато років зрушила її з мертвої точки. Всі без винятку розуміють, що реформа була абсолютно необхідна. Можна дискутувати, яку модель обрати для ефективної роботи системи охорони здоров’я, можна сперечатися на різні теми і на різних рівнях, від простого пацієнта до МОЗ, але очевидним і незаперечним залишається факт: та система, яка була, яка ще продовжує існувати, не задовольняє ані пацієнтів, ані лікарів. Хіба, за невеликим винятком. Тому систему потрібно докорінно змінювати.

Але якщо за зміною роботи «очільників медицини» ми зможемо спостерігати, то як достукатися до серця, як доїхати до найвіддаленішого географічно лікаря? Працювати з кожним селом, кожною поліклінікою, кожним медиком?

Так, це процес не одного дня, не одного місяця. І не одного року роботи. Якщо ми зможемо запровадити системні зміні на рівні держави і Міністерства Охорони Здоров’я, то за 5-7 років ці зміни торкнуться кінцевої ланки. Це не простий шлях. Не шлях одного-двох років – не трапиться чудо і само по-собі Міністерство перетвориться на кшталт Німеччини чи Польщі. Це тривала кропітка робота на усіх рівнях. І зрозуміло, що вона буде викликати незадоволення. Вона вже у декого викликає незадоволення! Але цей шлях потрібно проходити.

А ще я хочу додати: загалом у парламенті потрібно впроваджувати на державному ріні  ті добрі справи, які за останні кілька років були реалізовані у Львові. Ми маємо не одну ефективну програму, яка реально працює. Львів є добрим прикладом для усієї країни.

Марта Більська

Comments are closed.