Вікторія Довжик про Програму підтримки підпримництва

Депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч» та радник міського голови з економічних питань Вікторія Довжик розповідає про нові проекти, зокрема про Програму підтримки підприємництва у Львові.  

Вікторією, щоб я і наші читачі одразу розуміли все правильно: кого саме ти називаєш підприємцями? Хто такий підприємець, якому ти хочеш допомагати?

Законодавство дало нам чітке визначення: підприємець – це самостійна, на власний ризик, діяльність, з метою отримання прибутку. Тобто це є люди, які кожного дня самі придумують, чим їм зайнятись, але щоб ця справа приносила користь людям, які за це хочуть заплатити. І аби цей підприємець тим, що люди йому заплатили, зміг покрити ті витрати, які він використав на цей продукт, послугу чи товар. Окрім цього, ще дуже важлива частина – віддати зароблені гроші на податки. І вже коли підприємці сплатять податки – маємо міський бюджет, бюджет розвитку.

Чому ти так багато уваги приділяєш підтримці саме підприємців? Чому вважаєш, що саме ця категорія потребує її найбільше?

Це має бути загальнодержавна політика. Якщо говорити про економіку країни, то є невід’ємні складові, які її наповнюють і рухають: бізнес, усе, що виробляється і продається. Основний інгредієнт успішного рецепту розвитку домогосподарства – успішний мешканець, який має кошти, щоб купити щось, з’їсти краще, вдягнутися краще, і влада, яка забезпечує умови для роботи і життя своїх мешканців.

Завдання влади – створити такі умови, щоб підприємцю було комфортно не лише працювати, а й розвиватися. Чим кращі будуть умови, чим більше буде підприємців і підприємств, тим краще буде розвиватися наша економіка. Тим більше будуть заробляти люди, більше буде грошей йти у бюджет. Краще буде для міста. У такому кругообігу для доброго функціонування не має випасти жодна ланка. Якщо відбудеться зубожіння в одному, наприклад, мешканець не може нічого купувати, то, відповідно, підприємець, котрий продає, також бідніє. Грошова маса меншає і економіка стає слабкою.

Отож, допомагати підприємцям – завдання влади. Ми не повинні розказувати їм, що робити. Ми відійшли від планової економіки. У нас – ринок.

Програма називається 2020-2022…?

Усе не стоїть на місці. В епоху реформування, після децентралізації місцевим органам дається більше повноважень, більше фінансових можливостей. Відповідно, нові механізми з’являються, вони удосконалюються. Раніше в умовах обмежених ресурсів ми скеровували усі можливості на найбільш незахищену категорію – бізнес-початківці. Ті, хто лише починають робити перші кроки в підприємництві, найменш досвідчені. Але вони – майбутнє економіки. Так ось, тепер ми можемо розширити сферу підтримки, і працювати не лише для початківців. Тепер ми дуже багато уваги приділяємо виробникам. Оскільки це – пріоритетна галузь. Ми хочемо, щоб вони більше виробляли, щоб отримувати оту додану вартість – складову успішної економіки. Тепер є дуже добрі практики співфінансування  з міського бюджету енергоефективних проектів, відшкодування відсоткових ставок, маркетингові ваучери  та інші. Ми розширили коло можливостей і учасників Програми підтримки підприємця. Є різні думки. Щоразу ми залучаємо до обговорення підприємницьке середовище, спілки, профспілки, кластери. Звісно, і нову програму будемо ретельно аналізувати, обговорювати з представниками підприємницького класу.

То ще зараз ми не можемо оприлюднити усі кроки нової програми?

Буде розпорядження міського голови, створять робочу групу, яка оцінить виконання попередньої програма і після цього буде нова, анонсована мною програма.

Чи це означає, що бути підприємцем у Львові комфортніше, ніж в інших містах України? Ми вже знаємо про програми «Львів – дружній до молоді», «Львів – дружній до дитини», тепер ще й…

… ще й Львів – дружній до підприємця. Треба розуміти, що підприємець працює в багатьох аспектах. Ми не в силах змінити податкової системи, яку маємо сьогодні, бо це функція держави. Коли питаємо в підприємців: «Де найбільші проблеми?», вони кажуть про митно-валютне регулювання і податкову. Хоча вже є добрі тенденції змін, легше працювати з податковою, ніж це було колись. Якщо говорити про Львів, принаймні.

Але сьогодні актуальна ще одна проблема: кваліфіковані кадри.

Як цікаво – про це ж говорять і засновники Кластеру освіти: нам просто необхідно змінити підхід до усіх освітніх програм і вирощувати у Львові нове покоління – справжніх фахівців з усіх галузей. Я так розумію, попит перевищує пропозицію?

Так! Мова йде не про IT-працівників чи юристів, мова – про інженерів і столярів! Столярів бракувало давно, а зараз – критично. І загалом кваліфікованих робітничих професій. Всі мріють про роботу в офісі. Важка праця руками стала неприваблива. А той, хто дійсно вміє це робити, шукає щастя за кордоном, бо це загальноєвропейська проблема.

І загальноукраїнська. Які ще?

В інших великих містах України – тиск влади і корупція. Уся підприємницька діяльність пов’язана з адміністративно-дозвільними процедурами. Кожен приходить чи за дозволом на рекламу, чи за дозволом на під’єднання до водоканалу. Є міста, де дуже серйозні нарікання підприємців на відверті вимагання хабарів. І тут, я вважаю, зміни в силах місцевих органів. Влада на місцях має силу вплинути на такий негативний імідж установ. Це те, в чому Львів дійсно виграє: ми приваблюємо до себе підприємців з інших міст. Була нещодавно така голосна історія з ІТ-фірмою, якій в іншому місті влаштовували «маски-шоу». Вона сказала: добре, якщо вам не потрібні усі ті нові робочі місця, які ми створюємо, всі ті великі податки, які доброчесно сплачуємо, ми переїдемо – нашим комп’ютерам байдуже, де стояти. І вони зручно облаштувались у Львові та успішно працюють далі. Але вже не для свого рідного міста.

 

Львів має ще й інші особливості. В нас утворюють багато кластерів, підприємці об’єднуються за фаховими інтересами, і мова вже починає йти не про жорстку конкуренцію, а про взаємовигідну допомогу «по цеху» і розвиток. Кластерний підхід в розвитку львівської економіки – це стратегія львівської міської ради, яку ми вже давно обрали. Об’єднувати підприємців за принципом спільної галузі – дуже вигідно. Вони спілкуються, радяться, обмінюються досвідом, стають сильніші. А згуртувавшись, відчувають свою силу і вже не бояться спілкуватися з іншими органами, заявляти про свої права та вимоги. Навіть звикли вже, що у Львові нема тотальної корупції, що вони можуть висловлювати свою думку.

І впливати на загальноміські процеси?

Так. Але слід пам’ятати, що Львів – це місто малого і середнього бізнесу. В нас не так багато великих підприємств. З одного боку це зле: десь може нам і бракує якогось гіганта, який би дав велику кількість робочих місць, інфраструктура біля нього б розвивалася і податки великі йшли б. Але, з іншого боку, добре: малий бізнес – гнучкий, йому не так страшна криза, різні надзвичайні події, які відбуваються в економіці країни, війна. Йому простіше переорієнтовуватися за потреби.

Вікторіє, за стільки років роботи у галузі економіки міста, вже можеш об’єктивно бачити, чого нам бракує, чого забагато. Ти б могла дати пораду, що варто більше розвивати у Львові, а від чого відмовитись?

За історію економіки вже давно і добре доведено: підприємництво – це та галузь, яка найкраще сама себе регулює. Закон попиту і пропозиції – дуже сильний. Нові підприємства з’являються там, де є потреба на їх продукт, послугу чи товар. Що ми, як міська влада, зробили доброго для підприємця? Ми привели 2,5 млн туристів на рік. Їх треба годувати, їх треба розважати, вони хочуть екскурсію, сувеніри тощо. Тобто ми створили умови для, в цьому випадку, туристичного бізнесу.

Підприємців не буває забагато. Якщо вони з’являються, значить вони знаходять нішу. Якщо якогось товару бракує, то вони шукають можливості: як зробити так, щоб його не везти з іншої країни, а виробляти в нас.

Які ж тоді сфери перспективні?

Я вважаю, що завжди складніша, але перспективна є сфера виробництва. Вітчизняного товарозаміщення. Не треба довго думати: подивіться, що в нас стабільно імпортують у великій кількості? Треба подумати, як і зробити це самому тут, у Львові.

Добре. Як підтримується вже працюючий підприємець – я зрозуміла. А якщо я лише планую розпочати власну справу у Львові. Чим ви можете мені допомогти?

Ми можемо допомогти створити бізнес-план. В нас при міськраді є безкоштовне навчання для підприємців-початківців, де за 30 годин інтенсиву підготують тебе. Так, ми вже котрий рік підтримуємо фінансово таку програму, бо далеко не у всіх є кілька тисяч доларів для бізнес-консультацій, а місту добре мати нових успішних підприємців. Ми навчимо обдумати, продумати свою ідею, провести початковий аналіз ринку, які документи потрібно приготувати, які податки потрібно буде сплачувати… Маємо уже багато «випускників», яким вдалося після нашого старту стати успішними бізнесменами.

Куди звертатися?

Можна одразу – у Відділ Ділових Індустрій. Або для початку зайти на сайт міськради і там є розділ «підприємницьке навчання». Можна скористатися порадами нашої електронної газети «Простір бізнесу». Урешті, просто зайти в 429 кабінет і вам все підкажуть та проконсультують. Якщо ж ви вже підприємець-виробник львівських товарів, то є багато механізмів допомоги… Хто хоче – завжди знайде час і можливість.

Марта Більська

Comments are closed.