Finyak1

Яким повинне бути зручне для проживання місто? Насамперед, безпечним та комфортним, з гідними умовами праці та наявністю робочих місць. Також у такому місті необхідні хороші умови для цікавого дозвілля, культурного відпочинку. Ігор Фіняк – співавтор однієї з сучасних родзинок Львова – Різдвяних та Великодніх ярмарків. Він знає, як створити у місті якісний продукт, знає, як створювати нові робочі місця, і готовий використати свій досвід для розвитку усього міста.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Я народився 6 грудня 1973 року в селі Нижній Струтин Рожнятівського району Франківської області. Середню школу закінчив у смт. Рожнятів у 1991 році, після закінчення вступив  у Івано-Фраківське ПТУ №13, де здобув кваліфікацію з ремонту електронно-обчислювальних машин. Потім вступив у Львівський державний інститут фізичної культури, навчався на кафедрі зимових видів спорту. Після закінчення інституту пішов працювати у Львівську школу №73, викладав фізичну культуру та допризовну підготовку юнаків. Після двох років роботи зрозумів, що на зарплату вчителя прожити буде важко, тому спробував свої сили у приватній справі.

У 2002 році здобув другу вищу освіту, щоправда тепер юридичну. Весь цей час розвивав власний бізнес, а сьогодні працюю управляючим партнером компанії «Львівські ярмарки», яка, як можна зрозуміти з самої назви, організовує ярмарки у Львові – Різдвяний, Великодній та інші. Також ми проводили фестивалі у Парку культури, ярмарок до Дня Незалежності, сніданки в Парку Франка. Разом з тим активно долучаємося до інших проектів культурного життя міста. Паралельно розвиваю ще один бізнес – деревообробне підприємство в Івано-Франківській області.

Що чи хто сформував Ваші життєві орієнтири, допоміг стати на шлях, яким Ви зараз ідете?

Насамперед – елементарне бажання працювати. Без роботи я не можу, маю навіть конфлікти з дружиною, коли влітку потрібно поїхати на море, а в мене, як завжди, багато роботи. Зізнаюся – я трудоголік.

До слова, я виховувався в інтелігентній сім’ї вчителів, часто приїжджав до діда в село Старий Угринів Калуського району. Тут народився Степан Бандера. Не дивно, що навіть у комуністичні часи дід виховував мене у патріотичному дусі. Пам’ятаю, в 5 чи 6 класі ми вступали в піонери, мені вручили той червоний галстук, я в ньому поїхав до діда. Дідусь заплакав тоді й сказав, що це недобре. Я дуже добре запам’ятав цей момент, хоча тоді не до кінця розумів причини поведінки діда. Вже пізніше, під час незалежності, батько розповів мені, що дід все життя боровся проти комунізму. Батько Степана Бандери був священиком у селі, а мій дід – війтом. Вони дуже добре зналися. Я цього тоді не знав, але згодом зацікавився історією і дізнався, що вся родина виховувалася в патріотичному дусі, наскільки це тоді було можливо.

Finyak3

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб його з гордістю можна було називати містом, в якому хочеться жити?

Перше, що хвилює людей під час проживання в будь-якому місці – це безпека. Це основний критерій для хорошого життя, ключова сфера роботи. Далі слід думати про економічний рівень, наявність робочих місць, можливості освітньої галузі та рівень культури мешканців. Ось прості критерії, які визначають привабливість та комфорт міста.

Ще один важливий аспект комфортного міста – контакт мешканця з чиновником. Він починається, мабуть, тоді, коли мешканець приходить у ЛКП. Якщо до нього там поставляться непривітно, вимагатимуть хабара, то в такому місці не хотітиметься жити. В компетенції і громади, і депутатів робота над привітністю та взаємоввічливим спілкуванням.

На мою думку, депутат якраз має бути містком між мешканцями та чиновниками. Він має сприяти людині в правовому полі у вирішенні її проблем. А цих проблем зараз є багато – і комунальна сфера, і безпека. Працювати є над чим. Багато всього зроблено, але ще більше роботи попереду.

В людей склалася думка, що якщо поїдеш у Польщу чи Німеччину, то буде добре. Це не так, бо там до тебе ставитимуться, як до іноземця. Своє життя потрібно влаштовувати тут – в Україні, у Львові. У нас закладений хороший фундамент для безпечного та комфортного життя, тепер потрібно будувати далі.

Finyak2

Який досвід та професійні якості Ви будете використовувати для розвитку Львова?

Незамінних людей не буває. Є багато достойних кандидатур, які можуть бути депутатами місцевих рад, Львівської міської зокрема. Сподіваюся, що мене гідно оцінять львів’яни. Маю багаторічний досвід управління та господарювання. Коли ми започатковували Різдвяні ярмарки, то вивчали досвід Європи, їздили багатьма європейськими країнами і дивився, як це робиться. Так ми зробили перший Різдвяний ярмарок на пострадянському просторі, такого формату до нас просто не було. Були базари і ми боялися, щоб це також не перетворилося в елементарний базар у центрі міста. Ми хотіли зробити свято, ще одну візитівку Львова. І нам це вдалося! Попереду вже сьомий традиційний Різдвяний ярмарок, і він безперечно став родзинкою міста. До слова, до нашої команди звертаються мери й управлінці з інших міст, щоб перейняти досвід проведення ярмарків.

Якщо підсумувати, то мій досвід з управління та господарювання, вміння створювати робочі місця стане у нагоді у депутатській діяльності. А юридична освіта допомагатиме орієнтуватися у правовому полі, чесно та сумлінно працювати на благо міста і його мешканців.

Comments are closed.