lozyn1

Запорука успішного міста – освічені громадяни, які вміють застосувати свої знання відповідно до викликів сучасності. Саме таких випускників готує Мар’ян Лозинський,  доцент та викладач одного з провідних навчальних закладів України. Він добре знає всі сильні та слабкі місця освіти у Львові й готовий працювати над тим, щоб вона стала найкращою в Україні.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви займається?

Я народився на Бойківщині, у селі Кобло Старосамбірського району в родині селян. Закінчив Кобилянську восьмирічну школу, потім служив в армії. Під час військової служби мене  запрошували до підготовки випуску стінної газети. Допомагав її оформити, і згодом вирішив спробувати свої сили на факультеті журналістики. Вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив у 1983 році.

Цей факультет мені став рідним, дав мені дуже багато. Журналістика – серйозна професія, але вона потребує не менш серйозних змін, над якими зараз працює колектив факультету.

Що чи хто сформував Ваші життєві орієнтири?

Як найстаршій дитині в сім’ї, мені завжди випадала нагода більше прикладатися до фізичної праці. Я розумів, що якщо хочеш чогось у житті досягнути, то потрібно важко працювати. З дитинства бачив щоденну важку працю батьків і односельчан. Бачив, наскільки наші люди гарні господарі – всюди чепурно, прибрано. Бачив, як люди, віддані християнським ідеалам, дотримуються релігійних традицій, допомагають і підтримують одне одного. Це впливало на моє формування як особистості, визначало мою подальшу долю. Любов до села та його традицій залишилася зі мною й донині.

lozyn3

Як склався Ваш професійний шлях?

Оскільки я займався студентською громадською діяльністю, мене обрали головою Профспілкового бюро факультету журналістики. Після завершення навчання мене рекомендували й обрали головою Профкому студентів. Я працював на цій посаді до 1989 року, знав структуру і специфіку університету, був знайомий з факультетами, особливо зі студентським активом.

Згодом склав обов’язки голови Профкому студентів і вступив в аспірантуру на факультет журналістики. Працював на посаді асистента на кафедрі історії преси, потім перервав роботу на факультеті, відгукнувшись на прохання отців-василіян допомогти відродити Василіянське видавництво «Місіонер» та однойменний часопис.

У 1992 році з’явилося перше відроджене число «Місіонера». Одночасно працював на факультеті журналістики на півставки, а коли видавництво відродилося і почало функціонувати, остаточно перейшов працювати на посаду доцента на факультет журналістики. Зараз обіймаю посаду проректора, працюю зі студентами, думаю про перспективу розвитку університету.

Що під силу місцевому самоврядуванню зробити для того, щоб викладацький склад і студентство могли краще розвиватися?

Львів – місто студентів. Студентство володіє величезним потенціалом, а науково-педагогічний склад навчальних закладів має мудрий досвід. У поєднанні – це чудові можливості для перспективного розвитку академічного середовища міста.

У нас дуже старі корпуси, які потребують серйозних фінансових вкладень. Є проблема медичного обслуговування студентів нашого університету та інших вишів, які отримують медичні послуги від 10-ї львівської лікарні. Студенти потребують компактнішого розміщення цього медичного закладу та оперативнішого і якіснішого обслуговування.

Ще одна сфера – це питання транспорту. Студентські гуртожитки розташовані далеко від корпусів, і є проблеми з доїздом. Тому останнім часом багато уваги приділяється розміщенню та облаштуванню велодоріжок і велостоянок, вони сьогодні є майже біля всіх корпусів. Студенти активно пересіли на велосипеди, і це варто підтримувати. Важливою є організація і проведення спортивно-масових змагань. Наш університет має навчально-спортивний комплекс, і хотілося би, щоб на футбольне поле, в спортивні приміщення приходило більше студентів нашого університету та інших навчальних закладів.

А ще в нас є суттєва загальнодержавна проблема – часто освічені випускники вишів не можуть знайти собі належного робочого місця. Коли людина професійно зростає, але через низьку заробітну плату чи інші соціальні питання покидає місце праці, ми дуже багато втрачаємо. Потрібно розробити програму підготовки молодих спеціалістів-практиків і подумати про те, де вони можуть стажуватися і працювати. Це дозволить реалізувати потенціал молоді, розвинути підприємства і підвищити рівень економіки.

лозинський2

Яким повинен бути депутат місцевої ради?

Найкращим суддею є громада, мешканці Львова оцінять кожного за результатами. Ті рішення, які ухвалювала Львівська міська рада стосовно аспектів життя громади, були правильні. Зараз відбуваються позитивні зміни, які стосуються всіх сфер життя міста, зокрема й освіти.

Можна багато зробити, коли працюєш разом з командою, яка розуміє насущні проблеми студентської молоді. Міська рада, її керівництво та депутати можуть багато досягти. Важливо підтримати те, що добре робиться у Львові.

Люди, які стануть депутатами міської ради, мають активніше співпрацювати з релігійними організаціями, які є у Львові. Церква має вплив на молоде покоління, яке потребує спілкування і часто не знає, як поступити. Якщо в наших щоденних планах буде бажання допомогти людині, проявити християнську любов, ми будемо мати прекрасну, сильну державу.

Також повинна бути співпраця всіх навчальних закладів з депутатським корпусом Львова. Депутати повинні знати проблеми вишів і приділяти увагу їхньому розвитку. Молодь має великий потенціал, щире бажання жити і працювати в українській державі, змінювати її та піднімати до європейських стандартів.

Це все реально та можливо при умові, що буде команда однодумців у сесійній залі міської ради. Тут йдеться не про інтереси політичних сил, а про інтереси громади міста. Якщо цього вдасться досягнути тим, хто пройде в депутати, то буде позитивний результат. Кожен депутат має працювати на громаду Львова. А його роботу уже оцінять люди.

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб місто з гордістю можна було називати таким, в якому хочеться жити?

Для того, щоб місто розвивалося, потрібно враховувати все те, що вже зроблено до сьогодні, брати до уваги досвід людей, які це втілили, пам’ятати про них, радитися з ними і шукати шляхи примирення і порозуміння для співпраці. Нам необхідно створити раду, яка складатиметься з моральних авторитетів громади міста. Потрібно просити поради та пропозицій в людей, які є сильними економістами та управлінцями, які хочуть, щоб місто розвивалося, потрібно слухати тих, які люблять Львів і пишаються ним.

Якщо ми говоримо про залучення інвестицій, то варто пам’ятати, що інвестор сюди прийде тоді, коли побачить, що ми сприяємо йому, зустрічаємо його. Особиста поведінка та розуміння розвитку міста дає певні успіхи. Для того, щоб місто щороку ставало кращим, кожен повинен працювати для цього, незалежно від посади.

Тому і я готовий працювати для Львова. Мені знайома економічна, підприємницька діяльність, галузь вищої освіти. Мені близькі проблеми, які хвилюють Львів, тому що я тут живу, постійно спілкуюся з людьми і люблю це місто. Маю бажання працювати для громади Львова, людей, яких я поважаю, допомогти тим, які будуть потребувати моєї допомоги.

Comments are closed.