Dorosh1

Молода, талановита і вже достатньо успішна. Корінна львів’янка, яка кожного дня, без зайвого пафосу, виконує свою роботу. Роботу, від якості якої залежить доля багатьох людей і від якої з кожним днем наше місто стає більш успішним. Вона бере активну участь у відновленні знаного колись у всьому світі промислового гіганта «Електрон».

 Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Я народилася у Львові в 1976 році, закінчила школу №79. Перші 25 років жила в районі вулиць Любінська-Виговського, але потім з батьками переїхала в інший район. Після школи, у зв’язку зі сімейними обставинами, поїхала вчитися в Тернопільський фінансово-економічний інститут. Там у мене було справжнє хороше студентське життя, і я непогано закінчила навчання.

Опісля повернулася до Львова й одразу влаштувалася на роботу на «Електрон». Оскільки в мене було бажання вдосконалюватися, вирішила опанувати міжнародне право як післядипломну освіту. На «Електроні» працюю вже 18 років. Школа, в якій я навчалася, була підшефна «Електрону», нас водили на екскурсії цехами, ще за СРСР. Коли я прийшла туди на роботу, це була майже розвалена структура, а не таке потужне підприємство, як тепер.

А тепер – інша історія. Протягом 18 років я займалася покращенням підприємства. Ми вкладали кожну копійку і тішилися, коли вдавалося щось зробити. Фотографували, як було і як стало. Розвиток – це довгий рутинний процес, але  спостерігати за ним цікаво. Також мені дуже подобається Львів. Він раніше теж був не таким, яким є зараз. І за цим розвитком також цікаво спостерігати.

дорошева3

Поділіться секретом розвитку «Електрону».

«Електрон» – це структура, яка має декілька дочірних підприємств. Деякі з них займаються виробництвом. Це і трамваї, які сьогодні всі знають, і комунальні машини, і виробництво електропобутових товарів. Є «Сферос-Електрон», який виробляє обігрівачі для автобусів, є «Полімер-Електрон», який робить пластмасові вироби. Підприємство, на яке я прийшла працювати, займалося нерухомістю.

На початках у нас не було ні опалення, ні вікон. Обігрівалися газовими балонами. Але почали здавати приміщення в оренду. Те, що нам було не дуже потрібне – продавали. Отримані гроші одразу вкладали в розвиток. Як тільки доводили до ладу якесь приміщення – за ним одразу з’являлася черга орендарів. Ми раціоналізували використання більшості наших приміщень, після чого я почала займатися фінансами – залученням коштів для фінансування різних проектів. Поки що Львів ще не є промисловим центром, але «Електрон» став родзинкою, візитівкою міста.

Які громадські проекти втілює «Електрон»?

Працівники нашого підприємства допомагають фронту, і я дотична до цього своєю безпосередньою діяльністю – перерахунком коштів. Батальйон «Львів» є підшефний нашому підприємству, ми купили їм автомобіль, перераховуємо кошти на медичне забезпечення тощо. Та ми про це багато не говоримо, це не є подвигом, звичайний обов’язок кожної відповідальної людини.

Львів має шанс стати одним із промислових гігантів України?

Наше місто має великий потенціал, тому потрібно розвивати не тільки туристичну сферу. Туризм – це добре і потрібно, але він не має бути основним. У нашому місті багато вишів, ще більше кваліфікованих кадрів і розумних людей. Тому виробництво потрібно розвивати.

Сьогодні трамваї і тролейбуси – наша родзинка. Поєднання історичного Львова зі сучасними якісними трамваями – показовий продукт для міста.

Якою повинна бути успішна людина та успішне місто?

Успішна людина повинна мати мету в житті і знати, як її досягти. Не важливо, скільки це займе часу, які труднощі будуть, але досягнення своєї мети – це і є успіх.

Успішне місто – це Львів зараз. Це місто, в яке люди хочуть приїхати, а потім – повернутися. Місто, яким пишаються мешканці і їм не соромно сказати в будь-якій країні світу, що вони львів’яни. Якщо мешканці люблять і поважають своє місто – то воно успішне.

Dorosh2

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб місто з гордістю можна було називати таким, в якому хочеться жити?

Все дуже просто: Львів повинен бути безпечним і комфортним, а його мешканці – здоровими, відповідальними, розумними та культурними. Власне, таку концепцію міста втілює «Об’єднання «Самопоміч», і я її повністю підтримую. А ще місто повинне заробляти на себе, бути самодостатнім, з потужною економікою та розвинутою промисловістю.

Як мешканка, як львів’янка хочу, аби якомога скоріше усі райони міста були такими ж квітучими, чистими та затишними як центр. Насправді, досягти такий результат просто, лише необхідно усім разом працювати для того, аби Львів став містом, в якому хочеться жити.

Comments are closed.