Zarich1

В успішному місті обов’язково повинні жити розумні мешканці. Останніх 16 років свого життя Ольга Зарічинська працює в одному з найпрогресивніших університетів України – Українському католицькому університеті, який готує для Львова та усієї країни молоду інтелігенцію та майбутніх лідерів. Сьогодні Ольга готова поділитися своїм досвідом з громадою Львова, долучитися до реформування освіти, аби разом з молодими елітами творити Львів розумним містом.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Я народилася і закінчила школу в Тернополі. Згодом вступила до Львівської богословської академії, яка зараз переросла в Український католицький університет. Навчалася там у спецкласі з української мови та літератури. Мене завжди дуже цікавили історія і література. Крім того, була активною учасницею організацій «Пласт», «Українська молодь Христові», «Віра і світло».

Напевно, найбільше мій світогляд сформувався у «Пласті», бо саме там я відчула, що віра в Бога і моя українська ідентичність – це те, що я хочу нести далі по житті та передавати іншим. Тому я й працюю зараз в УКУ. Тішуся, що університет з 1995-го, року мого вступу, розрісся від 60 до майже 2,5 тисяч студентів, включно з різними програмами.

Після закінчення університету, у 2000-2001 роках, взяла участь у програмі канадсько-українського обміну, яка тривала чотири місяці в Канаді та чотири в Україні. Тоді почала працювати в УКУ. До речі, для мене завжди було дуже важливим питання лідерства та підготовки лідерів. Ще за студентських років я була співзасновником Студентського руху нашого університету.

З чим пов’язана Ваша професійна діяльність в УКУ?

Після закінчення навчання продовжувала вдосконалювати свої знання про те, як розвивати лідерські якості в людей. Невдовзі заснувала Центр мирянського лідерства, який зараз уже переріс в цілий Інститут лідерства й управління УКУ. Власне, в УКУ я вже працюю 16 років: спершу працювала координатором програм з лідерства, згодом директором Центру мирянського лідерства, помічником віце-ректора з духовно-пасторальних питань, а тепер я керівник відділу розвитку університету.

Люблю свою роботу за те, що паралельно працюю з двома групами: студентами та жертводавцями. Молодь – це середовище, де є постійній великий заряд енергії до руху вперед, до змін і вдосконалень. Останні події в нашій країні показують, що молодь не знає бар’єрів.  Якщо студенти запалюються певною ідеєю, якщо їм надати цю добру ідею, потрібні інструменти, то вони зможуть зробити неймовірні речі, стати рушійною силою для цілого суспільства. Важливо навчати молодь, як творити добрі ініціативи, надавати їм інструменти, лідерські навички. Я думаю, що це перше, у що потрібно кожній країні вкладати найбільше зусиль.

Також я працюю з жертводавцями нашого університету, які є в Україні,  Америці,  Канаді. Вони постійно ставлять запит: «Ми інвестуємо в Україну, але ви в Україні щось робіть». Тому для мене дуже важливо задіяти якомога більше людей до тих змін, які мають відбутися в країні якнайшвидше. Кожен з нас їх чекає, кожен намагається щось змінити. Важливо кожному дати знання, щоб він міг зробити маленькі, але конкретні зміни у своїй сфері.

Zarich3

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб місто з гордістю можна було називати таким, в якому хочеться жити?

Усе починається з усвідомлення проблем і можливостей їх вирішення. Це стосується кожної галузі – освіти, медицини, безпеки, екології тощо. Якщо люди знають, чому важливо зробити ту чи іншу дію, зміну і реформу, вони будуть її підтримувати та лобіювати серед своїх друзів і знайомих. Проїдьтеся в маршрутці – і почуєте всю політику міста. І щодо транспорту, і щодо доріг, і щодо охорони здоров’я і так далі. Достатньо проїхатися в певний час дня в громадському транспорті, і можна отримати певні поради для розвитку кожної сфери.

Щодо змін у самих львів’янах – старших змінити дуже важко, тому потрібно вкладати в молодь. Варто більше працювати з молодими людьми для усвідомлення ними певних речей, насамперед відповідальності, і залучати їх у якісь гуртки, у волонтерство, починаючи зі шкільного віку. Потрібно робити наголос на волонтерстві, давати зрозуміти, чому це важливо. Направду, у середній та старшій школі цього ще бракує, студенти вже розуміють суть волонтерства, а школярі, на жаль, ні. Треба робити їх активнішими, адже коли діти, молодь беруть участь у певних рухах, акціях, вони стають більш свідомими.

Молодь – це та частина суспільства, яка може творити певну опінію і для старших, і для своїх батьків, і для своїх друзів також. Тому насамперед потрібно розповідати молоді про певні питання, які потрібно змінювати і реформувати.

Zarich2

Який досвід та професійні якості Ви будете використовувати для розвитку Львова?

Коли я була підлітком, почула проповідь священика, яка стала для мене дуже промовистою. Він говорив, що люди дуже багато нарікають у житті. Але є вихід, достатньо поставити собі запитання: «А хто, як не я, можу щось змінити?» І ця проповідь ще з моїх підліткових років завжди була зі мною в житті. Коли я бачила, що потрібно щось зробити, я хотіла спробувати покращити ситуацію.

Саме тому я готова йти на ці вибори, бо бачу, що люди дуже багато нарікають. Але самим наріканням нічого не зміниш, потрібно взяти і робити. Це гасло УКУ і «Самопомочі» – візьми і зроби! Це те, що допомагає всій країні змінюватися, це те, що змінює цивілізовані країни: кожен громадянин є відповідальний за свою невелику ділянку, де він мешкає, працює і там намагається щось покращити. Для мене це дуже важливо.

Я маю досвід у своїй менеджерській праці, можу зорганізувати команду, промовляти до людей, маю досвід публічних промов, не боюся говорити з людьми. Готова долучатися до роботи в різних комісіях, де буде потреба. І думаю, що освітня галузь – це, звичайно, те, де я буду найбільш корисною.

Comments are closed.