Nazar

Він вдихнув у «Шевченківський гай» нове життя – так звучатиме найбільш лаконічна характеристика Романа Назаровця. Менш як за два роки Роман зумів відновити архітектурні пам’ятки і перетворити музей на інтерактивний пізнавальний майданчик для львів’ян та туристів. Тепер він працює над планом розвитку парку «Знесіння», аби львів’яни могли активно та комфортно відпочивати в найбільшій зеленій зоні міста.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Навчаючись у школі, мріяв стати професійним футболістом. Дуже любив спорт! Але з часом прийшло розуміння, що не усім дано стати великими футболістами, тому обрав пріоритетним навчання. Закінчив школу з відмінним атестатом і вступив у Львівський політехнічний інститут на факультет автоматики. Тоді це було модно, комп’ютерна галузь тільки розвивалася, перспектив було чимало. Навчання мені подобалося, однак після першого курсу отримав повістку і поповнив лави радянської армії. Через два роки поновився і отримав омріяний диплом. Та працювати за фахом так і не мав змоги, на жаль, на початку 90-х років інженери не були потрібними.

Так склалося, що життя занесло мене в аграрну сферу. У 1994-му почав працювати у спільному українсько-нідерландському агропроекті. Уряд Нідерландів допомагав Львівщині розвивати сільськогосподарські технології. З допомогою голландців ми відкрили кілька ферм на Львівщині, неодноразово їздили переймати досвід за кордон, в нашому колективі працювали іноземці – це допомагало зрозуміти сутність менеджменту та ефективно розвивати проекти.

У 1997-му долучився до роботи туристичної компанії «Перлина Карпат», яка активно розвивала внутрішній туризм. У власності компанії була туристична база «Перлина Карпат», що у Славську. За 9 років роботи вдалося перетворити радянську базу відпочинку в тризірковий готель. До речі, наш комплекс перший в Карпатах отримав таку сертифікацію. Наша команда відреставрувала усе – від комунікацій до дахів. Якісно оновили персонал і додали різноманітних послуг та атракцій, аби зробити готель привабливим влітку. Так наш комплекс почали відвідувати гості з усієї України та з-за кордону, навіть президент Грузії приїжджав.

З 2006-го розпочав роботу у Львівській міській раді, розробив принципи діяльності та очолив нове на той час управління «Дозвільний офіс». Це була цікава робота зі складними завданнями та непростими викликами. Спершу розробили усе на законодавчому рівні, тоді перейшли до практики. Налагодили співпрацю з різними міськими та обласними структурами, мали спільний проект з Агентством США з міжнародного розвитку, отримали відзнаку від посольства США. Вони ще нам багато техніки подарували та автомобіль, який згодом віддали на потреби військових у зону АТО. Варто зазначити, що львівський «Дозвільний офіс» входить в трійку найкращих в Україні, що свідчить про певний рівень організації роботи.

Nazar3

Сьогодні майже увесь свій час Ви приділяєте «Шевченківському гаю» та парку «Знесіння». Досвід попередніх років допомагає розвивати та модернізувати парки?

«Шевченківський гай» завжди був одним з моїх найулюбленіших місць у Львові, тож я охоче взяв участь у конкурсі на заміщення вакантної посади директора музею народної архітектури та побуту. У 2013-му написав проект з розвитку музею і до сьогодні активно його втілюю. На початку цього року мене додатково призначили в.о. директора парку «Знесіння», тож сьогодні працюю ще й над стратегією розвитку «Знесіння» до 2020 року.

Буду відвертим: за час Вашого керівництва «Шевченківський гай» сильно змінився, це помітили і відчули львів’яни. Мешканці та туристи ще дужче полюбили Гай. Як це вдалося?

Усе просто – музей повинен жити! Ми намагаємося зробити так, щоб на ключових об’єктах були інтерактивні майстер-класи. Сьогодні в 12-ти садибах відбуваються пізнавальні майстер-класи з народних ремесел, тут навчають грі на музичних інструментах, готувати різні смаколики, стріляти з лука. Одним словом, в музеї не нудно, а це приваблює відвідувачів.

Ще один великий шмат роботи – реставрація об’єктів. Коли ми провели першу інвентаризацію, то були прикро вражені: більшість садиб в жахливому стані. Торік ми заручились підтримкою міжнародних грантодавців і відреставрували 18 об’єктів! Минулий рік показав дуже хорошу динаміку: прибутки Гаю зросли на 33%. За виручені кошти, а також за гроші, які збирає благодійний фонд «Шевченківський гай», плануємо відновити невдовзі ще 14 об’єктів. Звичайно, продовжуємо роботу з оживлення садиб: відновили повстанську криївку, розпочали майстер-класи з соломоплетіння, виноробства, виробництва масла, плануємо запустити зелену аптеку.

Сьогодні Ви відповідаєте за велику територію, історичні та природні пам’ятки. Як вдається за всім доглядати ще й показувати позитивний результат?

Якщо ти любиш свою роботу, бачиш її плоди, то щодня працюєш із задоволенням, залучаєш таких же людей у свою команду. Так можна досягати неймовірних результатів. А ще мене підтримують рідні і друзі, адже бачать і розуміють, що роблю для міста хорошу справу. Якщо інші помічають результат твоєї роботи – це справжній успіх!

Nazar2

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб місто з гордістю можна було називати таким, у якому хочеться жити?

Потрібно, щоб кожен львів’янин робив добрі справи: на робочому місці, біля дому, на вулицях Львова. Кожен повинен долучитися до того, аби наше місто було комфортним. Чиновники не можуть зробити усього. Та й Львів – це не місто чиновників, а наше з вами! Тому ми повинні турбуватися про своє місто, доглядати його. Найпростіше сказати, що все це мають робити комунальники. Невже так важко самому посадити кущ чи квітку біля під’їзду? Чи прибрати біля будинку або в улюбленому сквері? Зовсім ні, тому дуже багато львів’ян це роблять. Потрібно бути активними, усвідомити відповідальність за місто, в якому ми живемо – тоді воно буде найкомфортнішим!

Comments are closed.