kuk1

Часто доводиться чути, що країні потрібна свіжа кров, молоді талановиті кадри, які зможуть змінювати міста і цілу країну. Світлана Кук – молодий і кваліфікований спеціаліст, вона повна сил і бажання змінювати сферу освіти міста, і що найголовніше – вона має бачення, як потрібно розвивати дитячі садки та школи.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви займаєтеся?

Я корінна львів’янка. Навчалася у школі №53 з поглибленим вивченням іноземної мови. Як тільки я переступила шкільний поріг, мене з усмішкою зустріла перша вчителька, яка захопила мене своєю добротою. Рік за роком протягом навчання в школі я усвідомлювала, що хочу бути схожою на неї, хочу також бути педагогом, нести позитив. Після закінчення школи без вагань вступила у Львівське педагогічне училище №1 на вихователя.

Під час навчання усвідомила, що посада вихователя в нашому суспільстві не менш важлива, ніж посада економіста чи бухгалтера. Від педагогів, освітян залежить багато в нашій країні, адже батьки нам довіряють своє найдорожче – менше чадо, і ми закладаємо першу цеглину в формування особистості цієї людини, сіємо в ній доброту, виховуємо патріотизм, любов до Батьківщини і батьків. Я вважаю, це вагомий внесок для подальшого формування дитини.

Під час виробничої практики, після закінчення училища, у ДНЗ №133 мені запропонували залишитися працювати вихователем. Я не могла втратити такий шанс, тому одразу погодилася. Починала виховувати дітей з наймолодшої групи. У момент, коли маленькі діточки закінчують садочок уже дошкільнятами, розумієш, що ці три роки проминули недаремно. Знання та вміння, які здобула дитина в садочку, вирішують її подальше життя.

Згодом я зрозуміла, що для успішної роботи бази педагогічного училища буде недостатньо, тому вступила у Прикарпатський національний університету імені Василя Стефаника на спеціальність «дошкільна освіта». Здобула ступінь магістра за кваліфікацією «організатор дошкільної освіти, викладач педагогіки й психології».

kuk3

Що чи хто сформував Ваші життєві орієнтири, допоміг стати на шлях, яким Ви зараз ідете?

Звичайно, це мої батьки, які, до слова, звичайні робітники. Вони змалку вчили мене бути справедливою, доброю, чуйною, націлювали приносити користь суспільству. Я була єдиною дитиною в сім’ї, тому мені приділяли багато уваги, за що безмежно вдячна. З дитинства займалася у різних гуртках, займалася танцями. Важка праця моїх батьків та натхнення, яке я отримала від першої вчительки сформували мій характер, мої ціннісні орієнтири і, мабуть, поставили на стежку, якою я зараз іду.

Як склалася Ваша професійна діяльність?

Як я вже говорила, свою професійну діяльність розпочала з посади вихователя  у ДНЗ №133, згодом отримала шанс тимчасово працювати завідуючою садку №144. Очевидно, я добре справилася з покладеними на мене обов’язками, адже після того потім запропонували очолити дошкільний навчальний заклад №116, де я працюю й до сьогодні.

Та попри це я лише починаю свою професійну кар’єру, переконана, що мої ключові досягнення ще попереду. Головне – є бажання працювати, вдосконалювати дитячий садок, яким я опікуюся, робити його комфортним для дітей та батьків. Разом із тим хочу, аби всі садки в нашому місті були високого рівня, тому охоче працюватиму над цим завданням.

На мою думку, для розвитку дошкільної освіти потрібно поєднати три ключові групи людей, три напрями діяльності – педагогічний колектив, батьківську громаду та місцеве самоврядування. Спільними зусиллями ми зможемо якісно реформувати сферу освіти, збудувати нові навчальні заклади та покращити наявні сьогодні.

Що в силах місцевої влади зробити для того, щоб покращити розвиток освіти у Львові?

Велика перевага Львова у тому, що у сфері освіти тут працюють віддані своїй справі люди, ті, хто прийшов за покликанням, і не зважаючи на будь-які зовнішні чинники, завжди викладатиметься заради дітей по максимуму. Логічно, що старання таких людей потрібно належно оцінювати, тобто піднімати заробітну плату педагогам.

Ще один важливий момент – спонукати вчителів та вихователів розвиватися, влаштовувати загальноміські навчальні кампанії, допомагати проходити стажування за кордоном. Не варто забувати і про той факт, що ми живемо у 21 столітті, і маємо можливість по-новому розвивати освіту, особливо середню. Сучасні технології повинні бути в усіх школах – інтерактивні класи, сучасні лабораторії у кабінетах хімії та фізики, використання досягнень в галузі ІТ для потреб освіти – це все реально, необхідно тільки бажання і трішки роботи.

kuk2

Як повинен змінитися Львів та його мешканці, щоб наше місто можна було назвати таким, де хочеться жити?

Не відкрию таємницю, якщо скажу, що  львів’яни пишаються тим, що живуть у нашому місті. Насамперед це велика заслуга команди, яка працює уже 10 років працює задля розвитку Львова. Зараз нас чекає новий етап, нові вибори, які дають шанс якісно змінити депутатський корпус ЛМР. Є сподівання, що нові народні обранці працюватимуть сумлінніше, прийматимуть ті ухвали, які справді будуть корисними місту.

Добре і те, що у Львів зараз розробили стратегію «Львів-2020», яка передбачає розвиток у всіх сферах життя міста, зокрема й в освіті. Тому я готово максимально долучатися до цієї роботи, аби в команді професіоналів робити Львів успішним та розумним місто.

Comments are closed.