koltyk1

Місто Львів стоїть на чолі великої західної області, яку називають вікном України в Європу. Львівщина – край талановитих та працьовитих людей. На благо рідного краю Тарас Колтик працював декілька років у складі депутатського корпусу обласної ради. Він переконався, що без розуміння ширших процесів ефективно управляти містом неможливо. Сьогодні Тарас Колтик готовий застосувати здобутий досвід та знання для розвитку міста Львів.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви займаєтеся?

 Я народився 1963 року у Львові в родині переселенців з Польщі. Закінчив школу №51, згодом з відзнакою – електротехнічний факультет Політехнічного інституту. Після отримання диплому працював на Львівському заводі телеграфної апаратури, де здобув свій перший життєвий досвід.

Величезний науковий та технологічний потенціал регіону, який здебільшого обслуговував військово-промисловий комплекс Радянського союзу, виявився непотрібним незалежній Україні. На наших очах, у минулому промислово розвинутий регіон, поступово деградує і втрачає своє індустріальне значення. Це були 80-ті роки, проростали перші паростки національної свідомості, ми активно розвивали Товариство української мови, також я був активістом профспілкового руху. Також ми одні з перших на Львівщині розпустили комсомольську організацію на цьому підприємстві, за що нас взяли на облік служби КДБ. Кар’єрний ріст був похований, але дуже швидко все змінилося.

Як склалася Ваша подальша професійна діяльність?

У 1991-му році я був обраний депутатом тоді Франківської районної ради у Львові, де був дотичним до управлінських процесів, що відбуваються у місті і загалом в країні. Очолював комісію з промисловості, спілкувався з керівниками підприємств, адже ними раніше опікувалася рада. Ми намагалися переорієнтовувати їх на нові ринкові стандарти, проте ніхто з тих керівників цього не розумів, і зараз підприємства фактично припинили свою діяльність.

У 1991 році створив своє підприємство, яким керую і досі. В 2005 році знову повернувся в політику та став депутатом Львівської обласної ради.

За роки депутатської діяльності зміг глобальніше побачити проблеми Львівщини. Знайомий зі середовищем інформаційних технологій, яке влада чомусь почала щемити. Інтелектуальний продукт не має кордонів, і цей бізнес можна дуже швидко перенести в іншу країну, яка надасть більш комфортні умови для існування.

Українська влада, на жаль, не розуміє, що IT-галузь, яка дуже швидко розвивається у Львові, є орієнтована на експорт. Вона залучає кошти в регіон і працівники галузі наповнюють ними споживчий ринок, дають можливість працювати закладам торгівлі, харчування, відпочинкової інфраструктури. Треба розуміти, що це найбільш експортно орієнтована галузь регіону. Тому потрібно докладати максимум зусиль, щоб вона залишилася в Україні. Треба допомагати тим галузям, які зможуть відновити, розвинути виробництво у місті.

koltyk3

Чого вдалося досягти під час депутатської діяльності?

Львівщина є одним з наукових центрів України, тут сконцентровані потужні освітні заклади, є великий інвестиційний потенціал, усі готові вкладати в новий, інноваційний продукт. Ми прагнемо перейти до інноваційної моделі економічного розвитку регіону за рахунок випереджувального розвитку високотехнологічних галузей та виробництва наукоємної продукції. Орієнтація регіонального розвитку виключно на туристичний та рекреаційний напрямки створюють загрозу поступового перетворення, деградацію інтелектуального потенціалу мешканців регіону і перетворення їх на прислугу, можливо, навіть високооплачувану прислугу… Широка зайнятість виключно у сфері обслуговування та послуг породжують у суспільстві плебейські настрої, і тільки розвинуте інформаційне суспільство здатне породжувати волелюбних, інтелектуально розвинених та незалежно мислячих громадян. Розвиток буде відбуватися тоді, коли три складові – бізнес, наука і влада знаходять порозуміння, працюють в одній зв’язці. Бізнес повинен диктувати умови, ставити завдання та визначати орієнтири для наукового середовища, а держава має координувати це все, сприяти, а не заважати.

Ми живемо у часи всезростаючої конкуренції. Конкуренції за ринки, за ресурси: матеріальні, трудові, інтелектуальні. Конкуренції не тільки в межах України, а й глобальної. Львів і Львівщина повинні бути конкурентними не тільки на ринку України, а й у світі – це мета, яку ставить сьогодні наша команда. Щоб відповідати сучасним вимогам, місто повинно розвиватися, змінюватися. Якщо ми зможемо створити гарні, комфортні і безпечні умови для проживання і відпочинку креативних людей – місто розвиватиметься швидше.

koltyk2

Як повинен змінитися Львів та його мешканці для того, щоб наше місто можна було назвати таким, у якому хочеться жити?

Львів’яни – доброзичливі люди, християни. Я бачу, що гостей міста дивує не так архітектура, як мешканці міста. В тому числі їх дуже дивує й те, скільки маленьких дітей і молоді ходять до церкви. Львів’яни є своєрідні, вони не повинні асимілюватися, а мають бути собою, триматися разом, підтримувати своїх. Ця своєрідність, закладена батьками, не повинна змінюватись.

Що таке інновація? Це відхід від стандарту. Тому необхідно вже сьогодні ставити основну вимогу до освіти: як ви відрізняєтеся від стандарту? Якщо ви стандартні – тоді ви ніякі, ви непридатні, ви поза конкуренцією. А якщо ви відрізняєтеся – тоді розглянемо, в чому ваша відмінність. Варто заохочувати і вітати нашу нестандартність. І з самого дитинства, зі школи, зі студентської лави розвиваймо такі навики у наших дітях.

А влада повинна не забувати дбати про культуру й освіту, які зараз фінансуються за залишковим принципом. На першому плані є соціальні питання, які допомагають людям виживати, але треба приділяти увагу й розвитку, зокрема, в дошкільних закладах і в школі.

Досвід, який я здобув – і життєвий, і професійний – це зовсім інший рівень, мені цікаво використати його для блага громади. Я єдиний кандидат від «Об’єднання «Самопоміч», який працював в області, тож хочу об’єднати їх зі Львовом в ціле. Львів невіддільний від Львівщини, без неї він не зможе розвиватися, як і Львівщина без свого центру. Треба розуміти проблеми, які відбуваються зовні, щоб Львів правильно функціонував, а львів’яни розвивалися і залишалися собою.

Comments are closed.