Vityk1

Ще кілька років тому Львів ряснів різними недоречними вивісками на фасадах будинків, що шокувало туристів і дратувало львів’ян. Сьогодні поетапно підприємці замінюють великі яскраві вивіски на більш органічні, які гармоніюють з історичним середовищем міста. Реклама на транспорті уже не перешкоджає пасажирам дивитися крізь вікна, а незабаром мінімалізується. Змінився також благоустрій міста, з’явилися квітники біля закладів харчування, смітники перед входами, впорядкована діяльність літніх майданчиків. Усі ці зміни – заслуга Тараса Вітика, який зумів знайти спільну мову з підприємцями та стандартизувати зовнішню рекламу.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

У дитинстві в мене була мрія стати космонавтом, але працювати почав у рекламній агенції: займався питаннями реклами на транспорті та рекламних конструкціях. Я залишився без батька у 3 роки, і мама, бухгалтер-економіст, час від часу брала мене на роботу. Тоді я зрозумів, що цифри – моє життя, і донині я люблю вираховувати, прорахувати та аналізувати. Після 9 класу вступив до Львівського економічного ліцею, там здобув освіту бухгалтера-економіста. Опісля – до Львівського банківського інституту, де продовжив навчання за спеціальністю «Фінанси». Потрібно було заробляти гроші, тому я почав із різних підробітків. Вже згодом, під час роботи у рекламі, у мене виникло бажання змінити те середовище, у якому я живу. Напевно, близько 90% мешканців Львова рідко підіймають голову вище першого поверху. Колись я належав до цієї частини, але зараз фанатію від старих будинків, які є у нас у Львові, і не тільки на площі Ринок, а і в межах нових районів міста.

Уже рік Ви на чолі «Адміністративно-технічного управління». Які сфери життя міста Ви регулюєте?

Один з основних напрямків роботи – контроль над розміщенням зовнішньої реклами. У нашій роботі є чітко окреслена і сформульована місія: наповнення міського бюджету. Тобто, ми шукаємо можливості, як збільшити надходження у міський бюджет і водночас  зменшити  кількість реклами. Якщо порівняти, як виглядала Городоцька рік тому і як вона виглядає сьогодні, одразу помітно, що реклами стало значно менше. Звичайно ж, не все вдається зробити. Це пов’язано насамперед з нерозумінням підприємцями правил розміщення реклами. І друге, мабуть, найскладніше – небажання суб’єктів господарювання виконувати ті чи інші правила, встановлені у Львові. Наприклад, на Городоцькій на Привокзальному ринку є двоповерхова будівля. Ми здійснювали демонтаж за цією адресою чотири рази, і наразі у нас залишилося тільки дві проблемних вивіски. Іншими словами, це системна робота, але вона триває й іншого варіанту, яким чином донести до людей інформацію про те, що розміщення реклами має здійснюватися у межах чинного законодавства, не існує.

Не наголошуватиму винятково на  рекламних питаннях, оскільки місто – це не тільки реклама. Це і благоустрій, який теж входить до нашої компетенції. Зокрема, контролюємо якість прибирання комунальними службами, дотримання правил благоустрою суб’єктами господарювання щодо утримання територій, де вони здійснюють діяльність, також контролюємо і літні майданчики. Я називаю це комунальне підприємство «міні-міська рада», тому що маємо низку делегованих повноважень, і наше підприємство задіяне у багатьох напрямках. Ну, є ще декілька незначних напрямків, де ми не задіяні, але ми над цим працюємо.

Vityk3

Ще один блок Вашої роботи – реклама на транспорті. Сьогодні вже не часто зустрінеш трамвай із заклеєними вікнами, проте реклама не завжди гармонійна. Як регулюється розміщення реклами на транспорті?

Реклама на транспорті – одна із проблем законодавства, оскільки законотворець визначив, що ця реклама погоджується лише з власником транспортного засобу. Натомість варто було б зазначити, що така реклама, як мінімум, має узгодитись з певними інстанціями, які мислять не мовою цифр, а з погляду естетики і здорового глузду. Особливо, якщо це комунальний транспорт. Наші комунальні підприємства мають завдання почистити транспортні засоби, обмежити кількість такої реклами до мінімуму. Втім, одразу ж повністю вона не зникне, бо необхідний певний перехідний етап: не можна за один день весь рухомий склад транспорту очистити і пофарбувати, тому що для цього потрібен значний ресурс. Транспорт – не рекламна конструкція, яка просто їздить  Львовом. Він перевозить мешканців і має бути комфортним, не обмежувати видимість крізь скло і не бути дисонуючим елементом, коли обклеєний рекламою трамвай проїжджає  містом.

Що Вам вдалося змінити у місті за період Вашого керівництва «Адміністративно-технічним управлінням»?

Городоцька – один із прикладів. Триває робота щодо впорядкування реклами, це тривалий процес і поставлені певні стратегічні завдання. В ідеалі ми бачимо чітко визначені місця, де може бути реклама і де її взагалі бути не має. Моє амбітне бажання – відсутність реклами в центральній частині міста. Амбітне, тому що бізнес не дуже зацікавлений у відсутності реклами у місцях, де проходить найбільша кількість споживачів.

У сфері благоустрою зросла швидкість реагування комунальних служб чи суб’єктів господарювання на виявлений факт правопорушення, скоротилась кількість несанкціоновано розміщених оголошень на  об’єктах комунальної власності (трубопроводах, фасадах будинків). Холодильники з морозивом, продавці цукрової вати тепер не з’являються на кожному куті, однак маємо ще відкрите питання стосовно літніх майданчиків, але їх впорядкування невдовзі завершиться.  Цього року у Львові запрацював сектор нагляду за центральною частиною міста, в народі – «туристична поліція». Знову ж таки, це робота нашого комунального підприємства.

Щодо фінансового розвитку, то торік ми реалізували програму підтримки військовослужбовців, які відправлялися у зону АТО. Ми допомагали їм речами першої необхідності: форма, теплі светри, взуття, захисні споруди, лопати. П’ять військових частин, розміщених у Львові, формували список необхідних речей на відправку військовим, і ми в короткий термін намагалися знайти ці товари, купити їх і передати. У травні передали автомобіль медичного призначення, виготовлений «Електроном», нашому військовому госпіталю, який базується за 120 км від лінії фронту.

Що для Вас є успіхом, і яке воно – успішне місто?

Успіх – це не матеріальне. Успіх – це коли Ти можеш подумати про завтрашній день, коли Ти знаєш, що Ти робиш, і це приносить результат для громади і для сім’ї. Успішне місто виглядає доволі просто: його мешканці усміхнені. Люди усміхаються, коли вони впевнені, щасливі і задоволені життям.  Такі люди і є показником успішного міста.

Vityk2

Як би мали змінитися містяни та сам Львів, щоб стати містом, у якому хочеться жити?

Хотілося б, щоби мешканець активно долучався і брав на себе якусь частинку відповідальності за розвиток міста. Не управлінці вирішують, що можна було б зробити для міста, а громада відчуває у чомусь потребу і каже, що має зробити влада, щоб цю проблему вирішити. Львів, перш за все, має бути комфортним для мешканців, у місті має бути належний рівень сервісу. Треба розуміти, що не буде такого моменту, коли ми зможемо сказати, що все вже зробили  – розвиватися потрібно завжди.

Comments are closed.