рабець1

З дитинства Віктор захоплювався точними науками, а особливо математикою. Уже після здобуття освіти він долучився до розробки програми з прийому звітності в електронному форматі, яка в рази полегшила життя підприємців. Згодом він очолив одне із львівських підприємств, яке експортує свою продукцію в десятки країн в різних куточках світу. Сьогодні ж Віктор Рабець готовий поділитися своїми знаннями з усім містом, аби Львів розвивався якомога динамічніше.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Я народився у місті Самбір Львівської області, але коли мені був рік, батьки переїхали до Львова, тому можу назвати себе корінним львів’янином. Спочатку навчався у школі на вул. Володимира Великого, але згодом продовжив навчання на Сихові.

Я завжди знав, ким хочу бути. Мені подобалися точні науки, тому й пов’язав з ними своє життя. Коли прийшов час вибирати, яку професію здобувати, в мене не було жодних сумнівів – було чітко зрозуміло, що це математика. Тож я вступив до Політехнічного інституту на прикладну математику, закінчив навчання у 1995 році. Тоді ж почав працювати в Державній податковій службі, як вона називалася на той час. Займався створенням напрямку «Приймання звітності в електронному форматі». Це було ще в 1998-2000 роки, а нині вже вся Україна приймає звітність в електронному форматі.

Що чи хто сформував Ваші життєві орієнтири, допоміг стати на шлях, яким Ви зараз ідете?

Батьки формують кожну дитину як особистість. Тому я насамперед вдячний батькам. Також вдячний вчителям Сихівської школи №90. Мені дуже пощастило, бо в мене були чудові педагоги. Вони дуже багато зробили для того, щоб я вибрав такий шлях і зміг реалізувати свій потенціал.

Як склалася Ваша професійна діяльність?

Працюючи в Податковій, я багато спілкувався з представниками різноманітних підприємств, з представниками сектору економіки. Вже тоді таке спілкування підштовхнуло мене до висновку, що набагато цікавіше у житті щось створювати, бути причетним до чогось реального. Це вплинуло на мій професійний вибір, і з 2002 року я пішов працювати на велике підприємство – ПАТ «Іскра». Починав свою роботу з посади менеджера з податкового обліку, пізніше працював фінансовим директором. На цій посаді багато часу проводив на виробництві, адже знову ж захотілося бути ще ближчим до процесу створення, до того, що дає можливість бачити результати своєї роботи. Так вже 5 років я очолюю скляний завод ПАТ «Іскра».

На підприємстві загалом працює 2000 осіб, а триста з них разом зі мною виготовляють скляні компоненти до наших різних видів ламп. Хочу зазначити, що у сьогоднішніх умовах нам вдається експортувати свою продукцію майже у десять країн світу. У зв’язку з військовим конфліктом на сході нашої країни, ми переорієнтувалися у своїй експортній діяльності, тож тепер співпрацюємо не з Росією, а почали освоювати інші ринки. Відтак, маємо 60% продукції, яка йде на експорт – насамперед до Китаю та Північної Африки.

рабець3

Чи має Львів достатній потенціал, аби перерости в один із промислових центрів країни?

Львів ніколи не буде таким промисловим містом, як міста Східної України. І в цьому немає нічого поганого. Нам потрібно розвивати інші підприємства, більш технологічні, які б займалися науковими розробками та дослідженнями і впроваджували їх у виробництво. У нас дуже потужна вища школа, яка щороку випускає багато професіоналів. За правильного розвитку промислового сектору усі вони матимуть змогу реалізуватися у рідному місті, що однозначно позитивно відобразиться на бюджеті міста і його динамічному розвитку.

Що можуть зробити представники міського самоврядування для економічного розвитку Львова та збільшення привабливості для інвесторів?

Без сприятливого економічного клімату в країні не може бути сприятливого економічного клімату в  окремому місті. На жаль, так не буває. Але місто може робити те, що роблять у цілому світі – будувати якісну інфраструктуру. З якісною інфраструктурою у місті бізнес усе решта зробить сам. Тішить, що в цьому питанні львівська влада рухається в правильному керунку. Реконструкції доріг, покращення транспортного сполучення, плавний перехід на електронне урядування – усе це однозначно заохочує інвесторів рухатися до нас.

рабець2

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб місто з гордістю можна було називати таким, в якому хочеться жити?

Оскільки я виховую трьох дітей, то розумію важливість розвитку освіти, промоції здорового способу життя та розвитку якісних громадських просторів для культурного та активного відпочинку. Необхідно будувати більше садочків, підвищувати рівень шкільної та вищої освіти. Хотілося б, щоб діти не боялися ввечері ходити містом, щоб у нас були хороші дороги та хідники. Будьмо справедливими, ми рухаємося у цьому керунку, тому потрібно зберігати темп і плідно працювати.

Що стосується мешканців міста, то нам не можна чекати і думати, що хтось прийде та все за нас зробить. Нам треба самим йти, працювати та своїми діями і вчинками старатися змінювати і місто, і країну. Все залежить від кожної окремої людини, а не від когось там далеко.

Який досвід та професійні якості Ви будете використовувати для розвитку Львова?

Маючи навики фінансового директора, я міг би чіткіше сформувати бюджет і напрямки його використання. А як представник світлотехнічної галузі, долучатимуся до розвитку програми енергозбереження та освітлення міста. Адже добре освітлені вулиці – це запорука безпеки мешканців.

Comments are closed.