Turov1

Безпека мешканців як кредо життя – ось коротка характеристика Віталія Туровцева. Ще юнаком він вирішив, що стане рятувальником, і не зрадив своєму покликанню. Він пройшов шлях від простого пожежного інспектора до речника Головного управління ДСНС області, а тепер готовий поділитися своїми знаннями і вміннями з громадою Львова, аби зробити освітні заклади та житлові будинки справді безпечними для львів’ян.

Як Ваше  життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Я народився у місті Городок Львівської області, в сім’ї військових, тому з дитинства мріяв про військову кар’єру. Мені подобалася чітка дисципліна, форма. Так склалося, що під час подальшого навчання змінив свої плани – вирішив стати рятувальником. Вступив до Львівського пожежно-технічного училища, яке закінчив у 2001 році. Після цього мене скерували на роботу в Пустомитівський район, де працював близько року, а згодом професійна діяльність пов’язалася зі Львовом. Як пожежні інспектори ми з колегами контролювали пожежні об’єкти, які розташовані на території району. Це цікава робота, адже вона тісно пов’язана із спілкуванням з людьми, керівниками різних об’єктів. Вивчали специфіку роботи підприємства і контролювали дотримання правил пожежної безпеки. Далі близько двох років працював у Франківському районі Львова, також у пожежній інспекції. Сьогодні вже у головному управлінні області очолюю відділ зв’язків з громадськістю.

Сім’я та близькі люди підтримують Вас у цій нелегкій праці?

Друзі, близькі, рідні підтримують мене і пишаються моєю роботою. Але, мабуть, вона приносить їм багато незручностей, бо я рідко буваю вдома, навіть на вихідних, все залежить від надзвичайних подій. Взимку в нас замети, навесні, восени – дощі. Цілий рік якісь надзвичайні ситуації, то все-таки родина страждає від браку часу, який я їм можу приділити. Це єдиний мінус нашої роботи. Але є величезний позитив – за кожне врятоване життя бачиш вдячність людей, це дає наснагу продовжувати роботу з ще більшим завзяттям. Основний акцент нашої роботи – запобігання надзвичайних ситуацій. Якщо ми попередили лихо, врятували життя за допомогою запобіжних заходів – це найбільша цінність і найефективніша робота.

Turov3

Безпека – це один із пріоритетних напрямків роботи місцевого самоврядування. Що необхідно змінювати у місті, аби на вулицях, в будинках та установах було справді безпечно?

Насамперед слід розуміти, що безпека поділяється на кілька категорій. Якщо говорити про мою сферу діяльності, то у місті слід налагодити пожежне водозабезпечення – у Львові замало пожежних гідрантів, а ті що є – потребують ремонту. Це стратегічне питання, і з його вирішенням не можна затягувати. Ще одна проблема – недотримання пожежних норм у новозбудованих багатоповерхівках. Не у всіх новобудовах передбачені системи димовиведення і пожежного сповіщення. Якщо в будівлі такого типу спалахує пожежа і виникає щільне задимлення на верхніх поверхах, то мешканцям цих поверхів буде важко врятуватися. Тим паче, що у Львові є лише один автомобіль, який може евакуйовувати людей з 10 поверху і вищих.

Інший напрямок, який також потребує колосальної уваги – заклади освіти. У більшості навчальних закладів низький рівень пожежної безпеки: від елементарного забезпечення вогнегасниками до обладнання сигналізацією й обробки дерев’яних конструкцій. Фінансування пожежної безпеки освітніх закладів повинне бути закладеним на рівні бюджету міста, життям та здоров’ям дітей не можна ризикувати.

Разом з кампанією «Безпечне місто» Ви працювали над цивільною безпекою в школах, проводили тренінги з евакуації та пожежної безпеки. Така робота дала очікувані результати?

Навчати правилам безпеки дітей потрібно завжди, і починаючи навіть не зі школи, а вже з дитячого садка. З дітьми потрібно працювати змалку, закладати їм елементарні ази безпеки. Діти – це найбільш вдячна аудиторія, оскільки вони поглинають всю інформацію, і що ми в них закладемо, те нам потім і віддасться. Разом з «Об’єднанням «Самопоміч» ми активно попрацювали у школах, що дало свої плоди. Діти краще орієнтуються і загалом у побутовій безпеці, і в безпеці громадській, знають, як поводитися на вулиці та під час надзвичайних ситуацій.

Я регулярно виїжджаю на різні надзвичайні ситуації у цілій області і нерідко трапляються випадки, коли діти діють більш кваліфіковано, ніж дорослі. Це результат роботи в школах. Потрібно зберегти наявний темп і постійно вдосконалювати навчальні програми. На жаль, вчителі з безпеки життєдіяльності не завжди кваліфіковано розказують і показують весь матеріал. Потрібно робити спеціалізовані класи, можливо, один на район, на декілька районів, відповідно їх облаштовувати, щоб раз у місяць чи частіше там викладав професіонал. Варто залучати й волонтерів, які здобули потрібні знання і можуть проводити заняття на високому рівні.

Що повинен зробити депутатський корпус ЛМР, аби покращити безпеку в місті?

Перш за все необхідно виділити кошти на безпеку у навчальних закладах та, принаймні, на рівні міста затвердити спеціалізований освітній курс з БЖД. Це не питання одного дня, а стратегічна робота, з якою не можна зволікати. Якщо розробити чіткий план дій і поетапно його виконувати, результати будуть очевидними.

Потрібно налагодити співпрацю з ЛКП «Львівводоканал» з метою покращення забезпечення пожежних гідрантів. Сьогодні ми це робимо разом з ДСНС, але не завадить допомога місцевого самоврядування.

Оскільки зараз дуже активно зводяться високі будівлі, то потрібно в їхні плани закладати пожежні гідранти, продумувати водозабезпечення будинків підвищеної поверховості, щоб у разі виникнення надзвичайної ситуації вже все було на місці: і гідранти, і сухотруб,  яким можна подати воду і ліквідовувати пожежу на верхніх поверхах. Також у таких будинках обов’язково повинні бути пожежні крани, щоб мешканці до приїзду рятувальників могли самостійно ліквідувати невеличке загорання. Це полегшить роботу, і можна буде запобігти жертвам.

Turov2

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб місто з гордістю можна було називати таким, в якому хочеться жити?

Люди нашого міста на словах усі патріоти, але на практиці це не завжди так. Львів’яни хочуть, щоб для них усе робили, але потрібно максимально залучати людей до покращення міста. Якщо мешканець, до прикладу, допоможе у створенні клумби в дворі свого будинку чи посадить деревце, він за ними дивитиметься і підливатиме. Якщо ж це зробить ЛКП, то людина вважатиме, що це чуже, і про нього можна не дбати. Так само і щодо безпеки – якщо ми залучимо дітей, вони принесуть цю інформацію.

Comments are closed.