Kryts1

«Візьми і зроби» – простий принцип, який, однак, вдається втілити в життя далеко не кожному. Володимир Крицак на власному прикладі довів, що в житті можна робити на перший погляд нереальні речі, головне – бажання і важка щоденна праця. Десять років тому він вирішив змінити будинок, в якому живе. Згодом його прикладом надихнулися сусідні мешканці, які разом створили Асоціацію ОСББ, що докорінно змінила поняття житлового господарства у 7-ми багатоповерхівках.

Як Ваше життя привело Вас до роботи, якою Ви зараз займаєтеся?

Я народився у місті Борщів Тернопільської області. Там прожив усе дитинство, закінчив 8 класів школи. А потім поїхав вчитися до Львова, де жила моя старша сестра. Сам обирав собі шлях, оскільки виріс фактично без батька і ні на кого не надіявся, тільки на себе і свої сили та знання.

Вступив в училище на робочу професію і за 3 роки здобув спеціальність токаря, тоді ще два роки прослужив в армії. Після армії повернувся працювати до Львова, бо це місто мені дуже сподобалося.

Працював спочатку на одному заводі, потім на іншому. Мої друзі працювали в органах внутрішніх справ і запропонували й мені піти туди на роботу. Я любив військову службу, тож вирішив спробувати свої сили. Так 28 років моя кар’єра була пов’язана з органами внутрішніх справ.

Вже під час роботи я закінчив Львівський інститут внутрішніх справ і зрозумів, що це дійсно моє покликання. Спочатку працював в управлінні Державної служби охорони. Згодом перейшов працювати в кримінально-виконавчу службу, в Державний департамент з виконання покарань

Ви багато років пропрацювали в органах внутрішніх справ. Як можете оцінити безпеку Львова та львів’ян?

Львів є безпечним містом, і охорона громадського порядку тут налагоджена на належному рівні. Є сподівання, що стане ще краще, коли прийде нова поліція, нові люди. Бо та система, яка тягнеться ще з Радянського Союзу, вже застаріла. Її треба кардинально змінювати і запроваджувати щось нове.

Є надія на молодих людей, які мають своє бачення, які проти корупції, безладу. Якщо вони оберуть вектор розвитку, схожий до грузинського, то позитивні зміни нам гарантовані. Далі справа за міською владою і самими поліціантами – злагоджена робота заради безпеки львів’ян дасть необхідні плоди. Неабияке значення має активність мешканців міста. Громадські патрулі вже неодноразово довели свою ефективність та необхідність.

Kryts3

Як Ви вирішили стати керівником ОСББ після стількох років роботи за іншою спеціальністю?

У будинку, де я проживаю, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків створили ще у 2003 році. Та потягом двох років його існування не було ефективного керівництва, так запанував безлад. Нам відключали опалення… одним словом, проблем було чимало.

Мешканцям це набридло і вони зініціювали загальнобудинкові збори. Тоді до нас приїхали представники громадської організації «Самопоміч», серед яких і Андрій Садовий. Постало питання про обрання нового голови ОСББ. Мешканці запропонували мою кандидатуру.

Я погодився, хоча ця робота кардинально відрізнялася від того, чим я займався раніше. Ніколи до того моменту не мав нічого спільного з житлово-комунальним господарством. Але хотів жити в нормальних умовах, тож почав працювати. Так я переформатувався з працівника органів внутрішніх справ на керівника житлово-комунального господарства і уже 10 років успішно управляю своїм будинком. Згодом до нас долучилися й інші багатоповерхівки, і ми створили Асоціацію ОСББ «Галичина», яка обслуговує 7 будинків.

Які очевидні переваги ОСББ над ЛКП?

Преваги великі. Наприклад, ми тепер самі формуємо свій тариф, самі визначаємо, скільки потрібно на утримання будинку. Якщо необхідно щось відремонтувати, ми збираємося з мешканцями, розробляємо кошторис і визначаємо, скільки для цього потрібно коштів з кожного квадратного метра. Усі ці гроші йдуть безпосередньо на потреби  будинку. Ми самі є керівниками свого дому. А ЛКП таким керівником не було, воно підпорядковувалося міській владі.

Ще один важливий момент – змінилася свідомість мешканців. Раніше вони були переконані, що має прийти ЛКП і зробити все. Але комунальники могли вирішувати проблему місяцями, а то й роками. Бажання самоорганізовуватися у мешканців не виникало, люди звикли, що вони сплачують гроші, але нічого не робиться. Та коли починаєш робити реальні справи і долучати до цієї роботи мешканців, то свідомість починає змінюватися. Я намагаюся пояснити людям, що вони є власниками не тільки своєї квартири, але всього житлового комплексу: коридорів, прибудинкової території, приміщення, ліфтів, горища. Це все належить мешканцям. Вони повинні про це дбати. Тепер люди усвідомлюють, якщо вони самі не будуть дотримуватися порядку, то ніхто за них цього не робитиме.

Як вдалося покращити стан і вигляд будинків з 2005 року?

Розповім на прикладі одного будинку. За 5 років ми поміняли вікна на пластикові, зробили нову покрівлю, замостили бруківкою прибудинкову територію, зробили ринви, встановили датчики руху для економії світла. Також зробили євроремонти під’їздів у деяких будинках і повісили картини. У під’їздах на кожному кроці картини! Секретів успіху немає, все залежить від того, як організувати роботу, від бажання щось змінити.

Kryts2

Яким повинен бути Львів і львів’яни, щоб його з гордістю можна було називати містом, в якому хочеться жити?

Насамперед необхідно змінити свідомість мешканців, вони повинні зрозуміти, що є господарями свого міста. Люди повинні піклуватися про свої будинки, подвір’я і вулиці так, як про свої квартири.

Разом із мешканцями влада міста повинна розвивати так звані спальні райони міста. Ремонтувати міжквартальні дороги, внутрішньобудинкові двори, розвивати дитячі та спортивні майданчики, громадські простори. Центр міста сьогодні в дуже хорошому стані, настав час подбати і про ті райони, де живе більшість львів’ян. Тому тільки спільними зусиллями, працею, небайдужістю зможемо зробити Львів містом, в якому хочеться жити.

Comments are closed.