Юлія Хомчин ділиться результатами роботи у цьому році

Яким видався 2018 рік для Юлії Хомчин. Депутатка підбиває підсумки роботи: про те, що вдалося, а що ще в планах для реалізації наступного року.

Що  планувала зробити у 2018 році?

Це третій рік депутатства, і мені він видався дещо іншим, аніж два попередні. У мене не було ілюзій стосовно можливостей однієї людини для вирішення глобальних проблем, проте були чіткі завдання в межах досяжного. Депутатство на місцевому рівні – це свого роду представницький волонтаріат, служіння інтересам суспільства на громадських засадах, що вимагає багато енергії та ентузіазму. За цей рік я планувала завершити розпочате, продовжувати сумлінно виконувати все, що входить до депутатських обов’язків та втілити нові ідеї.

  1. Продовжувала роботу на окрузі, орієнтуючись на потреби мешканців округу №8, що на Левандівці. Проводити прийоми мешканців, реагувати на звернення, робити на їх основі депутатські запити. Завершити ремонтні роботи у «Супутнику».
  2. Вирішувала проблему зі скандальним МАФом біля КМЦ «Супутник». Мова йде про підприємця, який в межах парку поруч КМЦ «Супутник» здійснював цілодобову торгівлю алкоголем та іншими товарами, що є неприпустимо поруч зі школою, міською установою культури та на території парку.
  3. Відновлювала межі парку Левандівський.

4.Долучалася до проведення Фестивалю Параджанова 2018. Відколи існує цей фестиваль, я є частиною команди проекту. Організувати повітряну кулю на вул. Повітряній.

  1. Встановлювали таблички з назвою вулиць на вул. Параджанова
  2. Працювала над створенням музею Левандівки.
  3. Покращували стан заходів пожежної безпеки в установах культури.
  4. Працювала над створенням Інституту стратегії культури.
  5. Реалізовувала проект мобільної наукової виставки.

10.Працювала над створенням міського фонду культури.

Що і як  вдалося зреалізувати? Хто чи що допомагає?

  • У Львові створений Інститут стратегії культури – комунальна неприбуткова інституція для реалізації стратегії культури:
  1. збір даних та дослідження актуальних культурних процесів у культурі
  2. моніторинг виконання Стратегії розвитку культури
  3. створення та адміністрування муніципального Фонду культури
  4. проведення Форуму культури – професійної дискусійної платформи для обміну досвідом та збору інформації
  5. стратегування муніципальних установ культури
  6. освіта впродовж життя для працівників культури
  7. співпраця шкільної та дошкільної освіти з культурними організаціями
  8. міжнародна співпраця та культурна дипломатія
  9. створення та подання заявки на титул Європейської Столиці Культури
  10. налагодження комунікації поміж інституціями, організаціями та закладами культури
  • Сформована команда установи, створена Наглядова рада ІСК, розпочата робота над створенням Фонду культури, розроблена методологія дослідження інституційного ландшафту в сфері культурі, напрацьовані меморандуми про співпрацю з партнерами з міст Дебрецен, Вроцлав, Краків.
  • Практично готовий до відкриття офіс установи, який працюватиме як відкритий простір і майданчик комунікації людей культури, громадських організацій та установ.
  • Встановлені таблички на вул. Параджанова. Спільно з ЗРА на передодні цьогорічного фестивалю Параджанова ми встановили нові таблички вказівники назви вулиці на усіх її будинках.
  • Забрали МАФ з парку Левандівський. Велика спільна ПЕРЕМОГА і хороша практика вирішення такої ситуації.
  • Повітряна куля літала на Повітряній.
  • Розпочали процес створення музею Левандівки.
  • Створена робоча група для напрацювання програми покращення стану пожежної безпеки в установах культури.
  • Мобільна наукова виставка вже у Львові.

Віра в можливості освіти і культури допомагає мені втілювати власні задуми.

Дуже багато залежить від бажання зробити ту чи іншу справу. Коли ти сам розумієш навіщо і для чого ти це робиш? Від підтримки в середовищі, від команди та здатності консолідовувати зусилля.  Допомагають однодумці у фракції,  партнери та активні мешканці округу.

Що не вдалося і чому? Хто чи що заважає?

Я досі мрію про Центр науки у місті Львові.  З ініціативою створення такого центру я виступила на пленарному засіданні ради ще в грудні 2016. А це вже інша розмова. На мою думку, немає остаточної політичної волі на реалізацію такої амбіції.Все інше є. Львів – найпотужніший  в Україні осередок культури, науки та освіти. Для цього у місті достатньо навчальних закладів, середовища науковців, великий прошарок працівників ІТ, які є суспільно активними, а наші учні, студенти та молоді науковці здобувають перші місця у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Якщо поєднати ці потенціали та ресурси, Львів стане не тільки містом минулого, але і містом майбутнього. Ми можемо його вже робити таким.  Розвиток міста – це не тільки прокладання доріг і збереження архітектурних пам’яток, це ще й інвестиції у життя людей. Віра в себе, у своє майбутнє і в майбутнє своїх дітей, може робити зрушення в економіці не менші, ніж відкриття заводів.

 

Сподіваюсь, мобільна наукова виставка продемонструє високий запит та інтерес до науки, а відтак і затребуваність стаціонарного,  власного центру науки. Попереду повних два роки депутатства і цього може вистачити на втілення і цієї мрії.

Чим  найбільше пишаюсь у 2018 році? Що зробило мене щасливою?

Перш за все, я щаслива мама 10-літнього хлопчика, який є моїм найближчим другом, порадником і навіть вчителем. Це мій найбільший мотиватор. Багато всього хочеться змінити навколо себе заради того, аби світ, у якому ростуть наші діти, був привітнішим та відкритішим. Не певна, що ці зміни остаточно відбудуться вже за нашої участі, але ми розпочнемо, розчистимо ці непролазні джунглі з проблем різного роду, аби їм було значно легше. Пригадую, як моя мама розказувала мені про її уявлення нового ладу життя для своїх дітей, а тепер щось схоже я кажу своєму Луці і так хочу нарешті цього дочекатись – цієї іншої країни, сильної держави, нових правил і гідного людини життя.

Щасливою мене робить розуміння того, що поруч мене в команді «Самопомочі» є гідні та фахові люди, з якими можна втілювати найсміливіші задуми.

Щаслива, бо можу довіряти людям, генерувати ідеї, мріяти, шукати виходи зі складних ситуацій, вчитися на своїх помилках, мандрувати, пізнавати та змінювати.

Що найважливіше потрібно мені зробити у 2019?

Не збавити обертів. Втілювати Стратегію культури, розвивати ІСК, утверджувати цю інституцію як впливову та сильну на рівні міста та країни.

Продовжити роботу над створенням Центру науки, реалізувати другу частину мандрівної виставки Art&Science, відновити межі парку Левандівський, відремонтувати вулицю Параджанова.

Юлія Володимирівна Хомчин

Виборчий округ № 8.

Секретар постійної комісії культури, молодіжної політики та спорту.

Народилася 2 вересня 1984 року в м. Галичі, Івано-Франківської області.

Освіта: Вища. У 2007 році закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». У 2006 році закінчила Національний університет «Львівська політехніка», інститут гуманітарних та соціальних наук.

Професійна діяльність: ТзОВ «Мистецьке об’єднання «Дзига», керівник відділу інформації,  виконавчий директор фестивалів “Флюгери Львова” та “ДжазБез”, які організовує МО “Дзига”.

Співорганізатор проектів: Дні Литовської культури у м. Львові, Днів Чеської культури у м. Львові, Фестивалю чеського кіно, міжнародних культурних проектів «Трансмісія», L2, Фестивалю  українсько-польського партнерства, Фестивалю Відкриваємо Падеревського, партнер в організації Конгресів культури.

У 2015 році входить до Програмної ради ІІІ Конгресу культури Східного партнерства у Львові.

Безпартійна. З 2008 року директор ЛМГО «Інститут актуального мистецтва», член організаційного комітету Конгресу Культури Східного Партнерства.

Comments are closed.