Затримано підозрюваних у крадіжці комунальних приміщень: триває суд над затриманими

 

фон copy

Закінчилося судове засідання у справі підозрюваних у масштабній шахрайській схемі щодо комунального майна. Цих осіб затримала поліція. Через незаконні дії із міської власності відчужено понад сорок об’єктів нерухомості! Справу розглядав суддя Залізничного райсуду Львова.

Як повідомив прокурор, нещодавно померла нотаріус, яка була підозрюваною у даній справі. Одному із затриманих винесли запобіжний захід – утримання під вартою протягом 60 днів з можливістю виходу під заставу у 240 тис. грн. Другому звинувачуваному у справі, знаній як “Афера століття”, суд призначив запобіжний захід – утримання під вартою. Розмір застави встановили у сумі мільйон дев’ятсот вісімдесяти чотирьох тисяч гривень.

Наприкінці 2016 року з’ясувалося, що 17 приміщень, які перебували у комунальній власності, тепер є у праві приватної власності фізичних та юридичних осіб. Відтак управління комунальної власності звернулося в правоохоронні органи – Прокуратуру Львівської області, Національну поліції, Службу безпеки України – для вжиття заходів з метою повернення цих нежитлових приміщень у власність міста. 

Злодіїв впіймали. Наразі проводиться досудове розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні. Загальна площа викрадених 17 комунальних приміщень – близько 4000 м² .

Зокрема, це такі приміщення:

Читати далі »

пл. Св. Теодора, 5, площею 25,9 м².;

вул. Стецька,11, площею 339,3 м²;

пр. Свободи, 49, площею 33,8 м².

вул. Б. Хмельницького, 37, площею 19,7 кв. м., 10,5 м².

вул. Свєнціцького, 7, площею 382,6 м².

вул. Зелена, 202, площею 238,7 м².

вул. Дністерська 16, площею 597,9 м².

вул. Півколо 14, 4 цілісні майнові комплекси.

вул. Сихівська 14, площею 671, 7 м².

вул. Старознесенська, 194, площею 104,6 м².

вул. Кониського, 1, площею 36,6 м².

вул. Личаківська, 47, площею 105, 8 м².

вул. Пекарська, 93, площею 135,4 м².

вул. Мазепи, 11, площею 69, м².

вул. Шота Руставелі, 24, площею 61,6 м².

вул. Лазаренка, 25, площею 106,4 м².

вул. Левицького, 22 площею 38,9 м².

Практично в кожному з об’єктів, які незаконним чином вибули з комунальної власності, є орендарі, є Ухвали про проведення аукціону, була реєстрація комунальної власності.

«Викрадення об’єктів відбуваються за різними схемами – це висвітлювалося неодноразово в ЗМІ, проте нонсенс полягає в зухвалій беззаконності, безчинності та кількістю ресурсів, залучених для реалізації таких схем. Право приватної власності на значну кількість приміщень, які перебували у комунальній власності та не відчужувались  управлінням комунальної власності у встановленому законом порядку, зареєстроване за громадянами Мальковою Л.М., Сандул І.Г. та Андрієвським Р.О. Вказана інформація підтверджується й інформацією з  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», – зазначає Інна Свистун, начальник управління комунальної власності ЛМР.

Діяти далі, за словами Гелени Пайонкевич, директора юридичного департаменту ЛМР, можна двома методами:

А. Якщо право власності на приміщення закріплювалося на підставі рішення суду, то ці рішення оскаржуються.

Б. Якщо право власності реєструвалося нотаріусом на підставі підроблених розпоряджень, подаються позови про вимагання майна з чужого незаконного володіння.

«Роботу ускладнює те, що в процесі вже судових засідань, навіть при наявності ухвал про забезпечення позову, і в подальшому відбуваються перепродажі приміщень. Вже є рішення судів про накладення арештів у рамках кримінального провадження, але на окремі приміщення. Ми зверталися і будемо звертатися про накладення арешту в рамках кримінального провадження на всі відчужені приміщення. Тобто наша робота зосереджена не на збільшенні кількості позовів, а на тому, щоб втримати те, що подали», – пояснює Гелена Пайонкевич, директор юридичного департаменту ЛМР.

Основні схеми привласнення – дві. Перша –  через суди. Між особами створюється штучний спір. Суд, не до кінця з’ясувавши, хто справжній власник цього майна, закріплює право власності за новим власником. А нотаріус вже цілком законно вносить дані до реєстру. Друга – за допомогою «чорних нотаріусів». Існує через те, що в країні є два реєстри: старий паперовий, який існував до 2013 року, і новий – електронний. Але дані не були перенесені зі старого в новий. 

В ході судового розгляду суд здійснював забезпечення позову, юридичний департамент скеровував такі ухвали в Державну виконавчу службу для накладення арештів. Проте й досі вкрадені об’єкти легко та просто відчужуються, оскільки виконавча служба не наклала арешти на майно, або ж наклала не на ті об’єкти.

Вся інформація про вільні приміщення, що виставляють і планують виставляти на аукціон, є відкритою на сайті управління комунальної власності.

Нагадаємо, що «Об’єднання «Самопоміч» давно стежить за темою викрадення комунальних приміщень у місті: 

 

 

 

Comments are closed.